глава 22.1

Рейгалем

Як же давно інфанту хотів відчути смак її губ. Нехай поцілунок зірваний з вуст насильно, але який же він солодкий. Її губи немов створені для того, щоб він їх цілував. Коли Рей торкнувся їх, весь світ навколо зупинився. Йому хотілося цілувати її знову і знову, як хороший алкоголь, який, спробувавши ковток, неодмінно доп'єш налитий келих. Інфанту знехотя відсторонився. Ще мить і його не зупинити. Її опір не стане перешкодою і це його лякало, хвилювало. Лія! Вона його дурман. Нездійснений сон. Дівчина- ворог, дівчина- мрія!

На неї не діяла магія! Або ж злодійка знала, як можна обійти дар навіювання.

Знову вона обставила його. Коли маги не змогли досягти поставленої перед ними мети, Рей не повірив. Але самовдоволений вигляд дівчини говорив сам за себе. Він більше переживав за неї, ніж вона сама.

Психічний стан допитуваних часто ставав після допиту дуже хитким. Навіювання болю бувало настільки реалістичним, що злочинці ще довго виходили з шокуючого трансу.

Коли вона відверто почала насміхатися над ним, Рейгалем не стримався. Подвійне досягнення мети: дотик до її губ і роззброєння ворога.

Рей самовдоволено посміхався, дивлячись на її припухлі, місцями покусані губи, розпатлане волосся, гарячковий блиск в очах. Так! Йому однозначно подобалася ця картина.

-Я пропоную тобі вигідну пропозицію. Замість перебування в імператорській в'язниці або поневолення в моїй темниці - свобода. Тільки скажи, хто тебе послав і де Алатир?

Він став наближатися до кута альтанки, в якому стояла дівчина.

-У мене до тебе інша пропозиція., - швидко промовила Лія, поки він не підійшов ближче.

Вона торгується? Яка пропозиція може бути кращою?! Адже він дарує свободу. Це вона ще не бачила вона імператорських в'язниць. Досить лише погляду, щоб погодитися на тільки б не потрапити туди.

-Хм ... я можу розглянути й інші варіанти.

Рейгалем оцінював дівчину, оглядаючи з ніг до голови, немов товар, ще раз відмітивши, що груди все ж стали випирати більш сексуально.

- Я хочу, щоб ти допоміг дістати мені кристал дейрака! - поспішно промовила Лія, відходячи в сторону.

Рейгалем склав руки на грудях, дивуючись її бажанню, хоча ні, це більше звучало як вимога.

-Дейрака? Ось так поворот. В принципі, чого можна було очікувати від такої як ти! - скоріше собі, ніж їй, сказав інфанту, махнувши рукою. - Кристал - протизаконний. Іншими словами, якщо він буде у тебе, то ти потрапиш в імператорську в'язницю.

-Доведеться великому інфанту порушити закон.

Її слова звучали зухвало, переконливо. Скільки ж потрібно мати нахабства, щоб ось так вимагати від нього порушення закону.

Лія закинула ногу на лаву. Рейгалем рефлекторно схопився за рукоятnm ятагана49, що висить на поясі у спеціальному футлярі?

Вона щось дістала, заховане під штаниною і простягнула його Рейгалему, відкриваючи долоню.

-Деміон, покажи кинджал.

Після її слів в руці матеріалізувалася холодна зброя з красивою короткою ручкою. Клинок був ритуальним ножем, його рукоять прикрашав чорний кристал.

Глав верх розгублено дивився на кинджал в її руці.

Як таке може бути? Як він міг потрапити до неї? Рейгалем не вірив тому, що бачить.

-Гадаю, тепер ти передумаєш? - посміхаючись, запитала вона.

Дівчина насолоджувалася замішанням чоловіка.

-Звідки він у тебе? - перевівши погляд з ножа на неї, запитав Рей.

-Виміняла, - збрехала вона. - Камінь Алатир вже в ньому, ти можеш перевірити, - додала Лія, поклавши кинджал на стіл.

Інфанту дістав свою зброю і провів лезом по долоні. Дівчина побачила золотисту кров. Не гаючи часу, він стиснув руку в кулак і підняв його над каменем кинджала. Жовта рідина впала на чорний кристал, від якої той зашипів і став червоним, потім жовтим і знову чорним.

Сумнівів не було. Це той самий ритуальний ніж з душею Деміона. І, судячи з шипіння, кристал сили з'єднався з душею.

Але як? Тисячі почуттів за коротку мить відчув Рейгалем. Радість! Подив! Гнів! І, безвихідність. Чи готовий він порушити закон? Так. Сумнівається в правильності своїх дій? Ні.

Рейгалем важко зітхнувши, сказав:

-Я згоден, але ми укладемо кровний договір.

Дівчина подивилася на нього, немов щось, обдумуючи, потім кивнула в знак згоди.

______________________

[Ятаган 49] - Ятаган — загострений металевий, трохи вигнутий клинок без хрестовини і гарди. Відмінною рисою клинка є те, що лезо розташовано на його ввігнутій стороні. Руків'я має специфічну форму. Клинок і руків'я мали різноманітні прикраси: різьблення, насічки та гравірування.