глава 35.1

Форнітель

Уже два заходу сонця Форнітель сидів в камері, добре що поруч був Деміон, а то з глузду з'їхати можна в чотирьох стінах.

- Як ти думаєш, ці прути блокують здатність відчувати небезпеку, яка загрожує нашим істинним? - запитав Форнітель, пережовуючи, без особливого апетиту, запечене м'ясо.

- Рей каже, що ні.

- А де гарантія, що він говорить правду? Як не сумно це розуміти, але наших бонобi викрали, і ні ти, ні я не відчуваємо небезпеки. Такого не може бути, - сумно зауважив принц.

- Не думаю, що він став би брехати. Навіщо? Може нашим справжнім дійсно нічого не загрожує. Якби бонобi були б мертві, мітки на наших руках стали б чорними. А вони світяться блакитним.

- Цікаво, хто моя справжня, - задумливо мовив принц.

Уява додумувала образ тієї, про кого він мріяв останнім часом.

Відкрився портал, і з нього вийшла Лолена. Імператриця була одна і дуже поспішала.

- Мама? Чому ти тут?

- Я ненадовго. Хотіла тобі сказати, що знаю, хто твоя бонобi.

Форнітель переглянувся з Деміоном.

- Знаєш? - з надією запитав він.

- Кілька сходів сонця тому, я знайшла в саду дівчину без свідомості. Вона перенеслася до нас з Землі, її звуть Ольга. Я не розуміла, чому вона опинилася саме у мене в замку, ось тепер, коли Оля пробудила в тебе дракона, все стало ясно. Боги послали її в найбезпечніше місце в Фіє_каста, до свого дракона. У той день ти якраз був у мене в гостях, ось її до тебе і притягнуло.

Форнітель слухав матір і не міг повірити. Стільки днів його бонобi була так близько, а зустрів на балу, де її викрали.

- Я, здається, знаю, чому вона перенеслася в наш світ, - задумався Деміон.- Бачиш, моя Христина провела обряд прив'язки на крові, перебуваючи в іншому світі. Думаю, твою пару перенесло в Фіє_каста разом з нами, - зітхнув. - Я знайомий з нею, ми бачилися на Землі.

Від отриманої інформації у принца голова пішла обертом. Двоє людей бачили обличчя його бонобi, а він ні !!!

Тепер Форнітель мав хоч якісь відомості про свою справжню. "Оля", яке прекрасне ім'я ...