глава 25.3

За кілька днів до подій, що відбулися
 

Деміон

Він не хотів думати, що маленька бонобі боїться його. Але її вчинки говорили самі за себе. Деміон повинен був побачити дівчину, почути правду з її вуст. Про це він і сказав Сінсаху, коли той з усмішкою подав йому медальйон, наповнений ілюзією.  

- Для початку варто перевірити її антимагічность. Раптом дівчата, які живуть в світах, де немає магії, не піддаються нашому впливу, - припустив повелитель. Для початку пустимо блямби *, якщо вона її побачить, значить можна входити. 

І Сінсах продемонстрував своє вміння в ілюзії. Деміон почув крик своєї бонобі. Він кинувся до дверей у кімнату, але повелитель його зупинив: 

- Пам'ятай, ти маг, а не її дракон. Якщо вона підтвердить сказане мною, ти підеш з нею під ілюзією. У тебе буде сім сходів сонця, щоб закохати її в себе і знайти Роналу. 

Чорний дракон кивнув, погоджуючись.

Коли вони увійшли в спальню, Деміон готовий був прибити повелителя. Його Христина злякано сиділа, притулившись до вікна. Чорна жижа її дуже налякала. Його маленька дівчинка! Дракону хотілося схопити її і понести далеко-далеко, захистити від усіх на світі. 

Але, коли заговорив СІнС, і Деміон почув її відповіді, то розлютився. Образа, гнів, досада і гіркота наповнили душу. Його бонобі не бажала бути з ним. Христина хотіла лише повернутися на Землю. Бонобі згодна була відправитися з незнайомим магом за каменем перенесення, ризикувати собою тільки б не потрапити до нього. Що ж, це не він прийняв рішення, а вона. 

Деміону доведеться зіграти в гру, яку затіяв повелитель Умлінго. Адже це стосувалося його бонобі. 

--------

блямба * -ілюзії чорної рідини. Вона збільшується в розмірах, поглинаючи предмети на своєму шляху. Має в'язку структуру, лякає своїми розмірами, але шкоди живій істоті нанести не може.