глава 23.1

Лія і Рейгалем

Рейгалем відкрив двері в свою спальню і почув спів своєї бонобі: 

О, прекрасний дракон смоляний, 

Ти париш над землею у хмарах. 

Даруєш світу тепло і спокій. 

Твоя сила в лікувальних руках. 

О, червоний могутній дракон. 

Ти міцний і дуже сильний. 

Вогонь жаркий стихія твоя. 

Дивно красна твоя луска. 

Ох, дракони, мої сини. 

У кожного правда своя.  

Без бонобі не може дракон. 

Сім'я вище царських корон. 

Він замилувався Лією, яка гойдала на руках маленького Діоніса, що, схопивши її великий палець, засинав. Побачивши чоловіка, вона махнула йому рукою, пропонуючи зайти. Лія поклала дитину в маленьке дитяче ліжечко, а сама підійшла до чоловіка.  

- Завтра бал, нам потрібно бути там, - почав розмову Рейгалем. 

- Я знаю. Древіс теж буде на прийомі, він упевнений, що викрадач Ролан прийде за бонобі дракона, тільки до кінця не може зрозуміти, навіщо йому жінка, - Лія запитально подивилася на дракона, їй не хотілося озвучувати  свій здогад.

- Ти думаєш знову почалося полювання на драконів, тому викрадають справжніх? - запитав чоловік, обіймаючи Лію. 

- Сподіваюся, що ні. 

- Тут щось не так. Неспроста їм потрібна бонобі і остання з роду гідр. Викрадач переслідує якусь мету. І, як відомо, він носій золотого дракона, дуже дивно. Шкода, що не вдалося взяти зразок його крові, ми б уже знали про нього все, - міркував Рейгалем.  

- Я домовилася з дядьком Арвеном, він побуде з малюком, - заговорила Лія. 

- Я не хочу тобою ризикувати. Думаю, ти залишишся вдома, а Древіс замінить тебе, - запропонував чоловік. 

- Рею, не смій приймати рішення замість мене, - загрозливо звузила очі Лія, - я антимагічна і зможу стати в нагоді. Тим більше посол імператора, який не буде обіймати свою бонобі, викличе підозри. Всі будуть у масках, так що викрадачеві доведеться дуже постаратися, щоб пізнати бонобі. Ти попередив імператорську канцелярію, кого слід шукати? 

Слухаючи монолог своєї бонобі, Рейгалем невдоволено супився. Ніякої тобі покірності! Доведеться не відходити від своєї дружини ні на крок. Все-таки правильно робить імператор, замикаючи свою дружину від чужих очей, що часом навіть син не знає, де вона знаходиться.  

- Попередив. 

- А з Деміоном давно говорив? - продовжувала свій відволікаючий маневр Лія. 

- Давно, він сам не свій у ці дні. 

- Я його розумію, - усміхнулася Лія. 

Дракони! 

- До речі, він теж буде на балу.

-Я не сумнівалася.