глава 21.1

Шаіра

Він стояв біля замку все такий же красивий і елегантний, як вісімнадцять років тому. Актур завжди вмів тримати себе в руках. Стриманість і розважливість - це найкращі риси його характеру. Саме завдяки цим якостям він завжди домагався всього, чого хотів. 

- Ти так само прекрасна, як і в день нашої останньої зустрічі, - посміхнувся він. 

Жінка помітила блідість його обличчя і, опустивши погляд нижче, побачила червону пляму на сорочці. 

- Ти поранений, - прошепотіла вона і підійшла до нього по-ближче. Зараз не час з'ясовувати стосунки. Актуру була потрібна допомога. 

- Підемо в будинок, - Шаіра запропонувала свою руку, щоб  обіперся, але він гордо відкинув її допомогу і пішов сам. У цьому був весь Актур, який не терпів жалю до своєї персони. 

Уклавши його в ліжко,  швидко розстебнула ґудзики на сорочці і ахнула, побачивши тіло чоловіка. Воно було вкрите синцями і ранами . 

- Тобі потрібна допомога, я викличу чорного дракона. 

- Я впораюся сам, - запротестував Актур, - трохи відлежусь і подамся на пошуки необхідних кристалів. 

- Я іншої думки. Поки ти в моєму домі, мені приймати рішення, - впевнено сказала Шаіра і відійшла від чоловіка. 

Вона намалювала в повітрі чорним каменем пару знаків, і, майже, відразу служниця внесла в кімнату таз з чистою водою і тканину для обтирання. 

На туалетному столику з'явилися аксесуари для написання листа. Жінка взяла в руки перо і, написавши послання, скріпила конверт відбитком печатки чорного дракона. 

Після того, як відправила листа адресату, вона підійшла до Актура. Змочивши тканину, ніжно витирала кров з тіла чоловіка. 

- Хто тебе так? - співчутливо  запитала вона. 

- Крім землі і Фіє_каста, існують ще й інші світи. Довелося навідатися туди, перш ніж повернутися в рідні пенати.

Він не став згадувати Ранара, який зробив все можливе, щоб маг не зміг з Землі переміститися в Фіє_каста. За це жінка була йому вдячна. Навіщо згадувати минуле, все одно нічого не виправити. 

Тоді ніхто не міг припустити, що у Христини виявиться хвороба, яку можуть вилікувати лише лікарі та кристали Фіє_каста. 

- Прийми мої співчуття у зв'язку з  втратою чорного дракона. 

Жінка здригнулася. Вона ніколи не думала, що може почути ці слова від Актура. Шаіра подивилася на чоловіка, припинивши обтирати рани. 

- Приймаю, Актуре. Зараз не найкращий час, але все ж я запитаю тебе, чи маєш  відношення до винищення драконів? - голос її звучав спокійно, але в душі спалахували сполохи злості і надії. 

- Непряме, - неголосно промовив він, - ще до нашої з тобою зустрічі я допоміг підібрати і знайти кристали, які змінили звичні дії акрона. Кілька магів, в їх числі і я, вирішили поміняти народження справжніх пар для драконів. Ми вплинули на акрон так, щоб бонобі народжувалися на території мохакні. Тоді б дракони стали союзниками магам і були б залежні від нас. Спочатку, в перші роки, все так і було, але не всі розділили мої ідеї союзу. Народжених бонобі стали використовувати, як приманку для носіїв драконів. Їх убивали, ховаючи силу ящера в кристали. Коли  дізнався про такий кривавий метод досягнення бажаної влади, я пішов. Маги стали одержимі ідеєю панування над світом. А потім акрон дав збій, бонобі практично перестали народжуватися в Фіє_каста. Я був не згоден з тим, що відбувалося і, розуміючи свою провину в смерті ящерів, готувався переміститися в інший світ. Потім  зустрів тебе, а решту ти знаєш. Нехай я ненавиджу твого дракона, але смерті їх расі не бажаю.  

- Це радує, - сказала Шаіра, закінчивши обтирати тіло Актура.- Навіщо ти прагнув повернутися? 

- Я не думав, що мій перехід через інший світ так затягнеться. Я прийшов за кристалом для Христини. У неї НПУ, а в світі людей від нього немає лікування. 

- Лія виконала твоє завдання, Христина в повному порядку, - прибираючи таз, повідомила Шаіра. 

Актур здивовано подивився на жінку,  яку колись вважав своєю. 

- Звідки ти знаєш? 

- Я багато чого знаю, - зустрівшись з ним поглядом, вимовила вона