глава 18.1

Шаіра

Шаіра сиділа на пагорбі та з сумом дивилася вдалину. Ось уже понад п'ятнадцять років минуло від смерті дракона. Він загинув, рятуючи її. Жінка дивом залишилася живою. Її обманом викрав маг, збрехавши, що прибув за вказівкою чоловіка.

Шаіра була приманкою для того, щоб спіймати дракона. Коли Ранар прилетів, відчувши, що його бонобі загрожує небезпека, то потрапив у пастку. Навіть в останні хвилини життя, він думав про порятунок своєї істинної. Жінка досі смутно пам'ятала, що тоді відбувалося. Пам'ять залишила лише частину подій того дня. Чоловік відкрив портал і буквально заштовхнув у нього Шаіру, а сам не встиг. Навіть коли її допитували маги таємної імператорської канцелярії, вона не змогла згадати до кінця всіх подій. Викрадачі підстрахувалися, вони за допомогою кристала впливали на її розум. І, може, вона могла б переконати себе, що все, що сталося було страшним сном, але чорна мітка на руці вказувала на смерть дракона.

Доля, немов сміялася над нею.

Шаіра вийшла заміж за Актура молодою дівчиною. Він оточив її ласкою, увагою і турботою. Вона була впевнена, що любить його, поки не зустріла свого дракона. Ось тоді жінка пізнала справжнє кохання. Зустрівши його одного разу, ти вже ні з чим це почуття не переплутаєш. Воно найсильніше. Сильніше за розуміння дійсності, почуття материнства і совісті.

Шаіра вже планувала життя зі своїм драконом і ненародженою дочкою, залишалося тільки порозумітися з Актуром. Вона сподівалася, що він все зрозуміє, але цього не сталося. Чоловік хотів боротися за свою сім'ю. Актур зробив неможливе, він зміг перенести їх в інший світ, але і там нічого не змінилося. Шаіра нудьгувала за своїм драконом. Щасливого сімейного життя у них не виходило. Коли жінка народила Христину, Ранар зміг повернути її в Фіє_каста.

Вона, нарешті, була щаслива зі своїм ящером. Ідилію затьмарювала лише відсутність дочки.

Вже стільки років жила спогадами і надією побачити її знову.

І ось до неї навідалися дракони. Христина була тут, її маленька донечка виявилася справжньою чорного дракона, і зовсім скоро Шаіра її побачить.

Жінка посміхнулася своїм думкам і попрямувала убік будинку. Підійшовши до маєтку, вона побачила чоловіка. Серце схвильовано закалатало, Шаіра пізнала знайомий силует, який, думала, не побачить ніколи.

- Вітаю тебе, Шаіро, - посміхнувшись, сказав чоловік.

- Актур ...