Дем
Ну що ти будеш з нею робити? Чоловік тримав на руках біляву дівчину, вдивляючись в бліде обличчя.
Невже земні дівчата всі такі безстрашні? Якби він не був поруч з нею, і покалічитися могла, і померти.
Звичайно, чоловік не міг не захопитися її кмітливістю, вмінням використовувати свою магію для атаки противника, але користі від її спроб було замало. Потрібно тренувати її, з таким характером захист не завадить, Дем не завжди зможе бути поруч.
Дівчина вже мала прийти до тями, але, здавалося, зайвий раз хотіла змусити чоловіка понервувати. Дихання її було переривчастим і ледве чутним.
Дивно, Дем зробив все для її зцілення, а дівчина, немов блокувала його допомогу. Тільки з третьої спроби зміг їй допомогти.
Коли вона, нарешті, відкрила очі, він зітхнув з полегшенням. Христина не була блідою і хворою. Складалося враження, що дівчина прикидалася, хоча маг бачив, як вона вдарилася об дерево.
Дем задумливо подивився на Христину.
- Що сталося? - здивовано запитала дівчина.
- Те, що зазвичай відбувається, коли не слухають досвідченіших магів, - не без іронії відповів чоловік.
Христина ображено засопіла і поспішно звільнилася з рук чоловіка, залишивши його одного сидіти на лавці.
-Оригінально у вас кажуть «дякую». Я, між іншим, тобі допомагала.
- Я сказав тобі залишатися в альтанці. Замість цього ти, уявивши себе великим метальником предметів, вплуталася у магічний процес, - трохи роздратовано сказав Дем.
- З яких це пір бійку називають магічним процесом?
- З тих самих, коли ментально дієш на свідомість людини, - пояснив чоловік. - За допомогою кристала я вселяв найманцям потрібну інформацію. А ти в найневідповідніший момент потрапила під дію магічного жезла і кристала.
Дем дістав камінь, що знаходився у нього в кишені і показав Христині.
- Попереджати треба, - насупившись пробурчала дівчина.
- Сподіваюся, наступного разу ти не станеш мене захищати, і такої ситуації не повториться, - сказав Дем, встаючи з лавочки.
- Правильно сподіваєшся, наступного разу і не подумаю тобі допомагати, - впевнено сказала Христина, войовничо схрестивши руки на грудях.
Чоловік посміхнувся.
-Треба перекусити і знайти пристойне місце для ночівлі.
Він рушив у бік житлових будинків на території Пландо.