глава 7

Христина

Дівчина опинилася у красивій кімнаті, оформленій в бурштинових тонах. Посередині приміщення стояв великий круглий стіл зі стільцями. Христина з цікавістю розглядала спинку стільця, провела пальцем по різьблених завитках, захоплюючись тонкою роботою. Дерево гнулося при натисканні. Мабуть, коли людина на нього сідала, воно повторювало вигини тіла.

-Ось значить як ... - почула Христина замислений чоловічий голос позаду себе.

Вона обернулася. Перед нею стояв літній чоловік. Щось було в ньому знайоме, рідне. Він нагадував їй батька, за яким дуже сумувала.

-Я - Христина, - відрекомендувалася дівчина, - ваша родичка.                                           

Вона розуміла мову, але слабо. Все-таки розмовляла мало, більше читала.

-Я здогадався, - чоловік скептично оглянув родичку.- Ти вирвала мене з важливих переговорів. Навіщо?

-Мені потрібно було терміново переміститися, ось я і провела обряд.

Христина зацікавлено розглядала родича. Він був одягнений в коричневі штани і бежеву сорочку, а поверх пов'язана бордова накидка. Дівчину дивувала його поведінка. Ким була ця людина, Христина поки не знала, але його манера говорити видавала в ньому владну натуру.

-Дурне дівчисько.

Чоловік оглянув Христину з ніг до голови. Його погляд зупинився на її зап'ясті. Він посміхнувся.

-В чому моя дурість? - образилася дівчина.

-У проведенні ритуалів, які мають серйозні наслідки. Так легко перекладати свої проблеми на інших. Від кого ж ти бігла, дозволь спитати? - сідаючи на стілець, запитав чоловік.

-Від чорного дракона, - відповіла Христина, не згадуючи, ким є для неї ящір.

Здавалося, він і так все знав.

-Дивно це чути від дружини чорного дракона, - засміявся.

-У мене немає чоловіка, тим більше дракона, - заперечила Христина.

 Чоловік здивовано підняв брову. Він дивився на дівчину, немов сумнівався в її розумових здібностях.

-Ти - бонобі Деміона Ліанде, - просвітив чоловік, - і, судячи з мітки на твоїй руці, ви провели обряд істинності.

-Так, ми переспали, - погодилася Христина, - але я не давала згоди бути його дружиною.

Христина знала про обряд істинності. Його і намагалася уникнути, позбавивши дракона можливості закликати її. Але, що після цього стає дружиною  ящера, вона не читала.

-Ну-у, - зітхнув чоловік. - Не повірю, що чорний дракон взяв тебе силою.

-Не силою, - погодилася Христина.

-Якщо розділила ложе добровільно, значить і мітку завершила добровільно.

Хоча про себе він подумав, що різниці немає. Навіть якби дракон взяв силою свою бонобі, їх все одно вважали б чоловіком і дружиною. Раніше таких випадків не було. Як і ситуацій з воскресінням дракона.

-Ти не відрекомендувався, - сказала Христина, осмислюючи своє становище, - обряд привів мене до тебе. Значить, ти мій близький родич.

Вона не стала говорити, що чоловік схожий на батька.

-Обряд привів тебе до мене, тому що я сильніший всієї твоєї рідні разом взятої, - засміявся він. - Я - повелитель Умлінго, СІнсах Кантаон.

-Ти - мій дядько, - здогад Христини підтвердився, - тато казав, що ти давно не повелитель.

-Все змінюється, як і панування над територіями, - розсудив СІнсах. - Так чому ти не з чоловіком?

-Я не хочу з ним бути. Допоможи мені переміститися у свій світ.

-Ти думаєш це так легко, стрибати з одного світу в інший? - засміявся повелитель.

-Тоді допоможи сховатися від ящера.

-Актур дуже сильний маг артефактів. І навіть він не зміг приховати свою дружину від дракона.

-Я знаю, є амулет приховування, будь ласка, дай мені його, - попросила Христина.

-Ти не чуєш, що я тобі кажу. Амулет може приховати тебе від будь-якого мага і будь-якого дракона, крім твого істинного. Без проведення обряду єднання, амулет допоміг би тобі. Але ти - драго Христина Ліанде. Ти - дружина чорного дракона. Думаєш, твій батько не використав би спосіб, щоб приховати твою матір від її ящера? - СІнсах криво посміхнувся. - Він перепробував все, але дракон завжди відчуває свою справжню, одягни ти хоч сотні амулетів. Тому твій батько і перемістився в інший світ. 

-Але мама була одружена з батьком, вона не могла провести обряд істинності з іншим, - обурилася Христина, не вірячи словами дядька.

-Пфф, - повелитель скептично подивився на племінницю, - вона не тільки могла, а ще й хотіла. Навіть будучи вагітною, Шаіра збиралася піти від Актура до дракона. Любов істинної пари не має перешкод.

-Що за маячня!? - обурилася Христина. - Дракон, швидше за все, обпоїв її чимось. Або це дія мітки. Вона забирає розум обраних ящером жінок.

Дівчина знала зі слів батька про маму. Чоловік розповідав, як сильно любив Шаірі. Зазвичай, мохакні беруть в дружини жінок зі своїх територій. Актур (або Артур, як він представлявся всім на землі) одружився на дівчині з Пландо. Йому навіть вдалося переконати сім'ю прийняти її. Адже кіорі - вищі маги.

Одного разу Шаірі відчула себе погано. Актур попросив носія чорного дракона оглянути дружину. Хотів привести доктора, а привів губителя свого щастя.

Ніщо не могло утримати дракона на шляху до тієї, у якої з'явилася мітка. І як чоловік не намагався, ящір активно шукав зустрічі з істинною. Навіть вагітність його не зупинила.

Любов дракона, як отрута, руйнувала сім'ю Актура Кантаона. Спочатку Шаірі боролася зі своїми почуттями, але одного дня, коли чоловік прийшов додому, дружина заявила, що йде від нього.

Маг артефакту, щоб врятувати від божевілля улюблену дружину, що носить під серцем його дитину, зробив неможливе. Він переніс себе і Шаірі в інший світ. При пологах дружина померла.

А зараз СІнсах говорив Христині гидоти про батьків. Дівчина відмовлялася вірити його словам. 

Сінсах подивився на руки Христини. Від нього не сховалися сліди від ритуалів.