Арос. Суджена для чорного дракона

глава 1.2

Христина

 

-Христю, чому ти не в платті? Ти ж начебто спокушати зібралася, - запитала Оля подругу.

Дівчина була одягнена в чорні джинси, кросівки, майку і піджак. Сонячні окуляри, які були на ній вранці, зараз прикрашали волосся.

-Навіщо мені наряджатися? Потім же ми підемо святкувати мій день народження, - резонно зауважила подруга.

-Ми ж в елітний клуб ідемо,  я плаття одягла, - Оля провела руками по золотистому вбранні.

Сукня ідеально сиділа на дівчині.

Спереду вона було коротшою, підкреслюючи ідеальні стрункі ноги, а ззаду довгою.

-Ну, вибач, - Христина розвела руками.

-Ти повинна радіти, що маєш таку подругу, як я. Знаючи тебе, я припускала, що  одягнеш невідповідний наряд. Тому  маєш переодягнутися зараз в машині. Я привезла тобі сукню.

Обурюючись, Христина сіла в салон автомобіля подруги і почала перевдягатися. Коли зелена сукня змінила джинси і майку, подруга схвально кивнула. Новий одяг облягав струнку фігуру дівчини, підкреслюючи тонку талію. Все-таки, ми дівчата - неперевершені створіння. Переодягнувшись, Христина змінилася до невпізнання.

-Мене вражає твій настрій. Може, треба було вибрати когось зі знайомих? Шанувальників у тебе вистачає, - несміливо запропонувала Оля, коли подруга вийшла з автомобіля.

-Ні, це неможливо. Чоловік повинен бути незнайомим, і одноразовим, - прагматично і беземоційно заявила дівчина.

Оля посміхнулася.

-Зараз же модно мати секс на одну ніч, без зобов'язань, - міркувала Христина. - переспали, розбіглися і забули. Цей варіант мені й потрібен. Ось тоді почнеться нормальне життя.

-А куди потім? - безнадійно спитала подруга.

-До мене додому.

Будинок Христини знаходився на березі моря. Прекрасний пейзаж, свіже повітря, і немає сусідів. Подруги в останній час тільки там і збиралися. Цей будинок, як і все майно, батько заповів доньці.

Христина, попри юний вік, маючи повіреного та опікуна, керувала бізнесом і майном батька сама.  У комі вона перебувала пів року, а до цього, незважаючи на погане здоров'я, у всьому допомагала батькові. Була в курсі всіх планів і справ мережі магазинів. Звичайно, прийшовши до тями, вона не очікувала, що батько зникне. Артур завжди був на рідкість прозорливим, і в усьому любив підстрахуватися, тому до самостійного ведення бізнесу дочку він підготував.

Дівчата увійшли в клуб. У вухах одразу ж задзвеніло від сильної музики. У приміщенні знаходилося багато людей, які прийшли розважитися.

Подруги піднялися на другий поверх, де знаходились vip-місця. Там було набагато тихіше. Світло не блимало.

Христина замовила коктейлі та фрукти.

-Як ти збираєшся знайомитися з потенційним самцем? - Поцікавилася подруга.

-Поки не знаю. Давай для початку вип'ємо, а потім розглянемо кандидатури.

Христина зробила ковток безалкогольного коктейлю. Солодкуватий смак ананаса і м'яти приємно холодив. Дівчина рідко ходила в такі заклади, на відміну від Олі.

Подруга замовила собі свою улюблену піна коладу * і, озираючись, пританцьовувала в такт музиці. Вона вирішила використати свій основний принцип: якщо не можеш керувати ситуацією - насолоджуйся нею.

-Оціни он того красеня, - кивнула Оля в сторону чоловіка, який пив текілу.

-Ні. Занадто молодий.

-Чому молодий? Йому років двадцять, - заперечила подруга.

-Я хочу більш досвідченого партнера. Перший раз, як-не-як. Не хотілося б провести ніч зі шмаркачем. Ось той нічого, - Христина кивнула на чоловіка, що сидів у кутку. На вигляд років тридцять. З борідкою і модною зачіскою. Придивившись до нього, дівчина передумала. Борідка здавалася якоюсь цапиною, статура не дуже мужньою, і костюм якось відтіняв білу шкіру.

Христина розглядала можливих кандидатів, і у всіх знаходила якийсь недолік. Виявляється не так просто знайти людину, з якою хочеш розділити ліжко. Хотілося б, якщо не з коханим, так хоч з красивим.

Ніби-то кандидат здавався вродливим, а якщо уявити його голим, то відразу Христя відчувала огиду. І в першу чергу до себе.

-Не сумнівалася, що ти не зможеш, - засміялася Оля, коли черговий розглянутий претендент не сподобався Христині через наявність вус. Давай вже підемо святкувати твоє повноліття. Я знаю, що в холодильнику прихована ікра і пляшка шампанського. Шум прибою за вікном мені зараз більше до душі, ніж гуркотіння нічного клубу.

-Олю, це один з елітних клубів у місті, - посміхнулася Христина.- І найдорожчий.

До зали увійшли двоє чоловіків. Дівчина мимоволі замилувалася одним з них: широкі плечі, сильні жилаві руки, а ця впевнена хода. Його неможливо було не помітити. Смаглява шкіра і  біла сорочка створювали контраст, який притягував погляди. Брюнет виділявся на тлі інших. Ось тільки зрозуміти, в чому була його примітність, Христина не могла.

Він кинув швидкий погляд  на неї, і затримався очима на подрузі. Мабуть, її наряд його вразив більше. Вони разом з другом сіли недалеко від дівчат.

-А як тобі цей? - кивнула в їхній бік подруга. - У синій сорочці нічого такий, гарненький.

Христина подивилася на другого чоловіка. Він був молодший, спортивної статури. Його погляд, здавалося, за секунду просканував все приміщення.

-Молодий. Мені більше другий сподобався, але, мабуть йому сподобалася ти, - буркнула Христина, роблячи останній ковток свого коктейлю.

- Ти не можеш не сподобатися. Одні очі чого варті.

-Олю, не треба мені компліментів, ти для позбавлення невинності не підходиш, - пожартувала Христина.

До них підійшов офіціант, несучи повторно їхнє замовлення.

-Ми не замовляли, - здивувалася Оля.

-Це знак уваги від того столика, - офіціант вказав у бік чоловіків, яких вони тільки що обговорювали.

Побачивши, що дівчата дивляться на них, незнайомець у синій сорочці підняв свій келих з віскі, ніби випив за їх здоров'я.

Гадаю, це буде ідеальний варіант на сьогодні, як вважаєш?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше