Розділ 2

Розділ 2

Наступного дня модна й витончена Софія поверталася додому. Її капелюшок із лавандовим відтінком ніжно колихався від вітру, а пастельний плащ додавав образу паризької елегантності. Вона вже майже підійшла до хвіртки, коли почула шум і крики.

На вулиці лунав розпачливий голос сусідської дівчинки Оленки:

– Я вас ненавиджу! Не хочу вас слухати! – кричала вона на батьків, вириваючись і вибігаючи просто на дорогу.

У цей момент Софія побачила, як із-за повороту на Оленку мчить машина. Час ніби сповільнився. Не думаючи про себе, вона кинулася вперед і штовхнула дівчинку на узбіччя, де м’яка трава прийняла її падіння. Оленка уникнула удару, але сама Софія опинилася прямо на шляху автомобіля. Різкий звук гальм розірвав тишу, і Софія впала на холодний асфальт.

Ленка, ошелешена, підбігла до неї й впала на коліна:

– Допоможіть! Хтось, допоможіть! – закричала вона, звертаючись до сусідів.

Першою на шум вибігла найкраща подруга Софії — Вікторія. Її обличчя зблідло, коли вона побачила молодшу сестру, що лежала без свідомості. Не втрачаючи самовладання, Вікторія дістала телефон і викликала швидку допомогу.

За кілька хвилин сирени швидкої допомоги прорізали вечірню тишу. Медики обережно підняли Софію на ноші й помістили в машину. Вікторія тримала її за руку, насилу стримуючи сльози.

– Вона врятувала мене… – шепотіла Оленка, тремтячи від жаху.

Вікторія подивилася на дівчинку з несподіваним спокоєм і тихо відповіла:

– Головне, щоб вона залишилася живою.

Вона поспішила за машиною швидкої допомоги, не відпускаючи руки сестри.

А тим часом Міла сиділа у своїй кімнаті, не знаючи, що сталося. Її думки були поглинені боротьбою зі своїми почуттями. Вона повторювала собі, що мусить боротися за Макса, не здогадуючись, що життя її сестри в цей момент висить на волосині.