Відлига

Відлига

  Процесор гудів, чутно було як червоноволоса клацає по клавішах і придивляється в монітор, де нарешті висвітлилися повідомлення від Шімлера, контакту з яким не було дуже давно.

  Дівчина усміхнулася й швиденько прочитала повідомлення

  «Вітаю! - писав Шімлер. - Я нарешті закінчив відновлення систем, а особливо  першого й третього блоків пам’яті. Деякий час я сканував планету й знайшов дещо, що може вас зацікавити. Скажіть ви ще живі? Адже останній раз нашого спілкування у вас, здається, була криза з їжею, що так важлива для біологічних істот.»

  Фібі, протерши очі, відписала що все в них добре, їжі та енергії тепер вистачає, однак коїться щось дивне —  згідно зі спостереженнями день на планеті стає довшим, і температура ніби починає повільно зростати.

  Декілька хвилин Фі бачила миготіння трьох точок, за якими все ж з'явилося повідомлення:

  «Хоч я і штучний інтелект та мій емулятор емоцій подає сигнал радості за вас. Отже, передаю вам скан підземних печер, що під вами. День стає довшим? Можливо... Хм... Я проведу розрахунок та повідомлю вас»

  Дівчина аж впала у спинку стільця роздивляючись мапу печер, що були під Арктикою - 17. На мапі, під гарячим озером гейзера, видно було величезні поклади сирої нафти, а також дивні відведення каналів від тих покладів. Наче то були якісь древні труби та канали. Однак, хто крім людей може використовувати ці поклади?

  На думку спадали лише жуки, та напевне — то були їх коридори. Але нащо їм робити ходи до нафти?

  Також під тими покладами була якась величезна порожнеча. І саме вона викликала ще більше здивування та питання. Адже на геологічній мапі то був якийсь куб, в який скан не зміг пройти. Невже тут, під Арктикою, під гарячим озером, під дорогоцінними покладами знаходилась якась споруда?

  Фібі схрестила руки на грудях, видихнула важке повітря, поглянула в сторону на книжкову полицю, а потім знов на мапу.

  - Хм... Станція... Пригадую що нашу місію з встановлення тут аванпосту найняли за надто велику суму грошей... Чи не через цей куб? Що в ньому є? Зачекайте-но... - Фібі приставила пальця до губ та поглянула в стелю. - Шімлер... Древні цивілізації... Планета майже не вивчена через відстань від цивілізованих світів...

  Вона засміялася, ледь вірила що таке взагалі можливо. Вона подумала, що цей куб — то якась споруда часів Архотек, однак навіть якщо так, то чому ніхто не знайшов цього місця раніше?... Фібі раптово встала. В її червоноволосій голові все зібралося в ідею — а що як... Це місце вже знайдено? Що як... Федерація не просто так шпигує всі ці дні за нами?... Отже вони... Ми... Відкрили місце для археологічних розкопок?...

  Думки її та це незвичне відчуття пошуків таємниці всесвіту обірвалися разом з грюкотом дверей через які різко увійшла схвильована А’на. Вона промовила лише кілька слів:

  - Фі, виходь, ти маєш це побачити.

****

  Коли Фібі брала із собою теплу куртку А’на по дорозі проговорила що це не знадобиться. Фібі наче не почула й швидким кроком слідувала за темношкірою. Автоматичні двері відчинилися й вони опинилися назовні, де зібралась вся команда.

  - Поглянь, поглянь на скелю — говорила А’на.

  Фібі здивувалася та навіть доторкнулася чи то не мара, та виявила що їй це не здавалося.

  По скелі крапля за краплею стікала вода.

  Лейя сидів біля купи снігу й стискав його у руці. По його долоні теж стікала вода.

  Сніг танув.

  - Це п... прокля-ття... - забурмотав юнак вдивляючись в безмежні білі простори. - Воно... воно плаче... Це кляття Арраї! Щось буде!

  Раптово Лейя обернувся, в його молодих очах шаленіла тривога, він припав на коліна й розтираючи долоні молився в сторону Арі. Біловолоса збентежено поглянула на А’ну.

  Рекс теж мовчав. Вдивлявся в сніги планети, які повільно зменшувалися.

  Червоноволоса, хутко ступила до печери й поглянула на табличку дверей в якій писалося: «Сонячно, 0 градусів за С»

****

  На кухні, в місці де постійно відбувалися збори, було дуже тихо. Навіть Рекс мовчки сидів в роздумах.

  Ніхто не очікував такого — щоб на вічно замерзлій планеті, яка заселена за часів гіперлюдства, почав танути сніг. І чому він почав танути саме зараз? Особисто у Фібі, дівчини яка давно мала підозри щодо танення, була ідея що можливо планета сповільнює рух навколо себе, через що вплив, хоч і холодного та все ж сонця, збільшився і тепер стало на кілька градусів тепліше.

  Фібі схрестила пальці перед собою, опустила голову, її червоне, кучеряве, волосся зашурхотіло по столі. Вона була схвильованою й спантеличеною. Звісно, дівчина здогадувалася що планета почне танути, але не очікувала що настільки швидко. Вона підняла погляд на свою команду.

  Лейя сидів й молився в сторону Арі із заплющеними очима та якоюсь фігуркою в руках. Танення стало дійсно ударом для забобонного юнака, було видно як в нього тремтять руки. «Цікаво, невже він знову сприймає Арі як якесь божество? Ех... Скільки світів, а людина всеодно у когось вірить» - подумала Фі й перевела погляд на Арі.