Зв'язок

    Двері автоматично відчинилися. Кіт вистрибнув з контейнера, проскочив між ніг А'ни через що вона ледь не впала, якби не поручень на сходах.. Вона хотіла його копнути, але поряд знаходилася її подруга. А'на незадоволено забуркотіла. Вона увійшла, кинула мішок біля свого ліжка. Пішла на склад щоб перевдягтись і розкласти інструменти які вона носила при собі. Біловолоса Арі залишилася назовні. Не звертала уваги на кота, який притискався до її ноги. Дивилася на захід сонця. Лілове сонце ставало в одну лінію з далекими горами. Небо навколо нього переливалось фіолетом, блакиттю і темрявою космосу. Буквально за одну хвилину сонце щезло залишивши по собі маленьке сяйво, яке швидко поглинула темрява.

    Небо засіяло зорями. Дівчина опустилася. Підійняла чорно-білого кота. Він вмостився в її руках, разом вони спостерігали за зорями.

     - Так, це тобі не місто і не станція - сказала А'на.

  Жінка стояла біля дверей спершись на холодну стінку контейнера. Руки її були схерещені на грудях. Арі не звернула уваги на свою подругу. Спостерігала. Почався зорепад. Одна за одною, рухаючись єдиним потоком, річкою. Кіт замуркотів.

    Десь вдалині виднілись хмари. Вони з'їдали зорі - закривали їх. Широкі хмари заполонили небо. А'на випрямилася, потягнулася, увійшла в контейнер. Всередині вона увімкнула зовнішнє світло. Прожектори освітили територію навколо будівлі білим. Арі постукала чоботами по східцях, струшувала сніг. Всередині біловолоса поклала кота на ліжко і лягла спати поряд із ним. Поки вона спала її подруга щось майструвала в кутку кімнати.

   А'на почула когось. Хтось ходив по кімнаті в мокрому взуті, яке чавкало по підлозі крок за кроком. Вона не прокинулася, не піднялася з ліжка. Однак відчутний сморід гнилої води в якій відчувалась мертва риба змусив її долоню піднятися і прикрити їй ніс. Вона прокинулася.

   - Що це? Хто тут ходив?! - крикнула вона прикриваючи ніс від смороду.

    Жінка піднялася з ліжка, не вдягалася, одразу пішла до дверей. Вона їх відчинила, однак автоматично двері зачинилися. 

   - Кляті двері - забурчала.

   Взявши в руки найближче до чого вона могла дотягнутися, а це була зброя, темношкіра змусила двері відчинитися і, коли вони спробували знову зачинитися, вона їх зупинила гвинтівкою. В контейнер увійшло свіже ранкове повітря. А'на була в одній майці і трусах тому одразу відчула мороз, який прийшов разом із повітрям. На панелі було "-22" градуси і символ сонечка.

   - Клятий холод - вимовила обтираючи себе.

   Пішла до свого ліжка, щоб вдягнутися, однак вступила голими ніжками в мокрий і ледь в'язкий слиз. На цьому її нерви закінчилися:

   - Клятий слиз!! Та хто взагалі це сюди проніс!! Кіт! Геть з дороги!

  Вона схопилася за одяг. Накинула штани, швидко вдягла куртку і не застібуючи чоботи потупотіла до душової кімнати в якій хтось купався. Сильно потягнула за ручку, вирвала слабкий замок. Дівчина пискнула з переляку, прикрилася руками.

   - Агов ти, з червоним волоссям! Щоб я повернулася і було чисто і пахуче, зрозуміла?!

  Перелякана дівчина кивнула. Двері з гуркотом зачинилися і А'на схопившись за інструменти швидко вийшла з контейнера. Ззовні вона натикнулася на Рекса, який справляв потребу на кришталевий сніг. Його костюм і чоботи були в слизі. А'на ткнула пальцем йому в спину, болісно.

   - Ти теж. Щоб в кконтейнері було чисто і приємно пахло. Ти зрозумів? - гнівно сказала.

   Шокований, він теж лише кивнув головою не повертаючись до страшної жінки.

   - Чудово. - вона пішла до купи уламків, яку принесла вчора - От би в мене були мої цигарки... - це були останні пристойні слова які почув Рекс, наступні були лайкою, або незрозумілим, злим буркотінням.

    Фібі виходила обережно, боялася що двері впадуть. Вона виглянула з душової: сухий сніг залітав в контейнер через вхід. Двері намагалися автоматично зачинитися, однак їм заважала гвинтівка. Арі відтягувала кота від слизу. Кіт пручався, підбігав до слизу і з кожним разом активно вилизував цю зеленувату рідину.

   - Ні, не можна, припини - говорила Арі, коли хапала кота.

   В котячій мисці було порожньо. Фібі видихнула, заспокоїлася. Після крику і вриву А'ни їй було непособі. Серце все ще калатало.

  Дівчина зайшла на склад, знайшла там змінний одяг і пакет із котячим кормом. Почувши, як засипаєтся їжа кіт знову вирвався із обіймів Арі, але тепер підбіг до миски і ткнувшись туди мордою їв. Полилася чиста вода. Кіт їв і пив поперемінно. Біловолоса сиділа, спостерігала за улюбленцем. Глянула на Фібі. Погляд в неї був порожнім, на обличчі не було емоцій. Вона легенько кивнула, продовжила спостерігати за котом. Фібі зрозуміла це, як подяку.

     Оминаючи калюжі слизу дівчина пройшлася до виходу де її зустрів Рекс.

    - Навіжена. - сказав він хапаючись за зброю, яка не давала пройти.

    - Це вона через цей слиз, так? - говорила Фібі з протилежної сторони.

    - Через це?! Хіба? Слиз як слиз... Застрягло, допоможеш?

Вона потягнула за гвинтівку, він руками затримав двері.

    - Здаєтся я знаю чому. -заявила Фіб, поки вони були в коморі.