Крижані печери 2

   Арі почесала носа. Слухала, як її подруга А'на проводить ранковий брифінг. Вона стояла посеред кімнати й чітко давала вказівки про те - що, кому і як потрібно робити. Було очевидним, що в минулому цій темношкірій жінці вже доводилося командувати. Арі послухала про своє завдання та кивнула головою коли її спитали - чи зрозуміла вона що має робити. Вона вляглася на ліжку й почала чесати кота. 

   Всі почали розходитися. Тільки А'на стояла біля на неї.

   - Ти точно все зрозуміла? - запитала.

  Арі кивнула, піднялася з ліжка. Дала кота своїй подружці. Темношкіра утримувала кота на відстані, трохи кривилася тримаючи того в руках. Арі пішла до вбиральні. Відчинилися зовнішні двері і в кімнату зайшов Рекс.

  - Ми пішли - сказав стоячи в проході.

  - Добре, ми теж скоро підемо.

  - О'кей, Фібі йдемо, я зараз покажу де той вхід...

  Двері зачинилися. А'на поклала кота на ліжко, кіт зручно всівся і замуркотів. Вони дивилися одне одному в очі. 

   Арі, вдягнена в розвідувальну броню, вийшла з вбиральні. Схопилася за гвинтівку, що висіла на стіні й рушила до своєї подруги.

  - Я готова - сказала через закритий шолом.

  А'на стиснула губи, поставила руки на пояс. Дивилися на Арі та на відкриті двері вбиральні.

  - Де ти там знайшла розвідувальну броню? - запитала по хвильці мовчання.

  Арі не відповідала й не ворушилася. А'на відвела її в сторону, пішла до відкритих дверей. Через хвилину звідти донісся крик:

  - Як це так? Арі!.

  Дівчина гралася з котиком, чесала його живіт і лапки. Почувши, що її кличуть вона покинула ігри та пішла до подруги. Коли біловолоса підійшла А'на почала сваритися.

  - Ну як так, Арі? Це ж душова, а не вішалка. Одяг, броню і зброю клади на с-к-ла-ді. Складі, розумієш? Ех... йди, поклади корму котярі і чекай мене на вулиці... 

  Біловолоса виконала команду, розвернулася та пішла. Темношкіра здихнула, відчула втому. Дивилася на те, як висить комбінезон Арі на душовій. Похитала головою.

   Тим часом Фібі з Рексом підходили до скелі. Рекс розповідав, що саме за "цим" каменем знаходився вхід до печер. А потім за "цим", і ще далі за наступним. Нарешті, після восьмого каменя, вони прийшли до того самого місця де був вхід. Фібі легко пролізла крізь щілину в скелі. Рекс оглянувся довколо. Побачив, як А'на з біловолосою пішли від контейнера до найближчих уламків. Поглянув на щілину, здихнув.

  - Фібі, візьми мою гвинтівку! З нею я навряд тут пролізу - крикнув у вхід.

   Фібі не відповіла. Рекс ще раз здихнув, прикусив свою щоку. Він відвів свою руку в сторону, видихнув зайве повітря й поліз боком у вузьку щілину печери. Зрозумів, що варто було взяти мультитул, щоб зробити вхід побільше.

    А'на опустилася до довгої труби. Прийнялася стирати з неї сніг. Це було саме те, що вона й шукала - електричний кабель. Не довгий, трохи пошкоджений, але той що був потрібен для під'єднання додаткових батарей на контейнері. Вона витягла з кишені червону хустку. Порвала її.

   - Щось там видно? - спитала в Арі, поки сама робила прапорець.

   Арі утримувала кнопку на своєму шоломі. Всередині вона бачила, як сканер шукав тіла живих та мертвих людей. Однак сканер бачив лише мертвих.

  - Нічого. - відповіла

  -Ну й добре. Он, пішли до тої капсули, вона здається неушкодженою. Ще й велика...

  Біловолоса рушила за подругою. Вона оглядалася. Роздивлялася уламки. Більшість з них були погорілими й деформованими і не представляли із себе щось корисне. Арі прикусила губу, пригадала, що забула нагодувати кота. Потроху підійнявся вітер, який почав ганяти сухий сніг по білій рівнині.

  - Візьми, потримай це в руці. Не хочу щоб сніг сюди залетів.

   Арі перекинула гвинтівку за спину й взяла в руки сіру коробочку. Коробочка не була важкою, їй просто хотілося потримати її в обох руках. А'на натягнула окуляри й почала розрізати двері рятувальної капсули. Повільно плазмовий різак викреслював пряму лінію. Коли вона скінчила - забрала коробочку, від'єднала від неї різак й почепила на спину. Арі сканувала околиці. Темношкіра вперлася у вирізаний шмат металу й штовхала його. Напружувала руки, ноги, навіть намагалася штовхнути головою.

  - Не можу... Арі, ходи сюди, штовхнемо разом. Готова? Один, два, штовхай!

  Шмат металу ворухнувся й звалився всередину підійнявши куряву зі снігу. Капсула відчинилася. Біловолоса, стоячи за спиною своєї подруги, одразу прийнялася сканувати тіла в середині. Всередині було темно та холодно. З восьми тіл - чотири сиділи в кріслах, інші чотири лежали на підлозі. Більшість з них покрилась тоненькою кригою. На їх костюмах були ледь помітні плями від крові й відкриті рани з яких стирчали кістки.

  - Цей живий - сказала біловолоса вказуючи пальцем на неушкоджене тіло.

  Арі підійшла, ворухнула того гвинтівкою. Наблизилася ближче, присвітила ліхтариком.

  - Гм... Агов, ви мене чуєте? Чуєте?? Слухай, ти впевнена що він живий - запитала дівчину в броні, яка стояла над нею.

  Арі просканувала ще раз.

  - Так, він теплий.

  - Теплий?... - А'на зняла рукавичку й торкнулася тіла. Тіло справді було тепле. Вона вдягнула рукавичку. - Так, справді...

   Арі поклала руку на плече своєї подруги. Кивком натякнула, щоб та відійшла. Поклавши гвинтівку на вільне крісло вона зняла тіло й кинула того на підлогу. Розщепнула бронежилет того чоловіка, торкнулася пальцями його артерії, послухала - чи дихає він. Зрозумівши ситуацію вона розпочала серцеву реанімацію. А'на тим часом  обшукувала тіла. Знаходила в їх кишенях гроші, паперові фото, блокноти. 

  - Хоч би хто з вас їжу взяв, а не цей мотлох... - тихенько вимовила обшукавши чергове тіло.

   Темношкіра різко повернулася, почула, як щось гучно хруснуло. Арі сиділа біля тіла поклавши руки на свої ноги. Вона повернулася до А'ни й спокійно сказала: