Крижані печери 1

  "Контейнером" називалася прямокутна будівля, приблизно 10 на 15 метрів площі та 3 метри висоти. Стіни її складалися з кількох шарів металу й одного, внутрішнього, шару утеплювача. Всередині знаходилися ліжка, маленький санвузол, маленький склад й особисті шафки. На даху "Контейнер" мав кілька сонячних панелей.

   Ця конструкція мала стати початковою базою, і в майбутньому - комплексом для добування сирої нафти. Але на жаль, плани змінилися. Тепер цей будиночок був прихистком від холодних незгод планети Аррайя.

   Погода була ясною, а навколишня температура відчувалася відносно теплою для цієї планети. А'на ходила навколо "Контейнера" й оглядала його. Вона помітила, що конструкцію спустили набагато раніше ніж відбувся їх перший брифінг. Відшкрябала черевиком спресований сніг. За ним ховався обморожений фундамент конструкції. Він мав синій колір. А'на присіла й уважно придивилася до нього.

  - Отже... Необетон... Ще й дешевий... Хоча б вітром хатку не здує. - прокоментувала постукуючи кулаком по фундаменту.

   Вона піднялася. Побачила, що біля будівлі сиділа Арі, яка гралася з чорним котом. Кіт обережними кроками вивчав холодний сніг, нюхав його. Дівчина підійняла кота й поставила його в пухкий насип снігу. Кіт встав, постояв, й стрибнув до "контейнера" підіймаючи за собою куряву із сухого снігу. Вся його чорна шерсть на животі й лапках тепер була білою. Темношкіра скривилася, їй стало шкода кота. Вона відвернулася й продовжила огляд конструкції. Арі встигла побачити її реакцію, вона вилізла зі снігу, швиденько взяла на руки кота й пішла з ним до Фібі та Рекса, які про щось балакали біля вхідних дверей. Дала мокрого від снігу кота в руки Фібі, а сама пішла до своєї капсули. Вони замовкли, здивовані, дивилися вслід за дивною дівчиною.

  - Зачекай-но... - червоноволоса підійняла кота й оглянула його. - А хіба...

  - Це, що, Фелікс? - здивовано запитав Рекс.

  - Схожий... Так, це він. Це батьків кіт. - вона поклала кота на руки й почала гладити.

  - А як він тут опинився...? Агов, з білим волоссям! Як тебе там... Арі!

  - Та нехай - спинила його Фібі. - Ще один член екіпажу вижив...

   А'на оглядала двигуни конструкції. Вони знаходилися на зовнішніх кутах і були трохи вищими ніж сама будівля. Використовувалися для посадки. Як вона і сподівалася в кожному з них лишилася чверть пального. Вона посміхнулася, закрила панель на двигуні й рушила до входу, де якраз стояли Фібі з Рексом. Тепер вони гралися з котом всіляко пестячи його. Фібі побачила темношкіру й перша заговорила.

  - Дякую, що врятували кота - з посмішкою сказала.

  А'на поглянула на неї, на кота.

  - Угу. Не має за що. Ви вже перерахували припаси?

  - Так, все, що було в "контейнері" і, що прихопили з рятувальних капсул. Окрім капсули Арі, вона нікому не дозволяє туди зайти. Стає посеред входу, розставляє руки й киває головою ніби кажучи "Ні" - відповів Рекс.

  - Нічого. Заходьте в середину, зараз я її покличу. Зберемося й дещо обговоримо.

  - О'кей.

   Вдвох вони підійнялися по металевих східцях, було тих не багато ­- всього три. Подвійні двері автоматично відчинилися, а за ними наступні. А'на поспостерігала за ними, відвернулася, оглянула місцину. Вітер ганяв по рівнині й вже починав покривати сухим снігом великі уламки від станції й залишки від рятувальних капсул. Разом з цим, вдалині, сніг накривав замерзлі тіла, які ніхто, окрім А'ни, не помітив. Вона протерла очі й вирушила до капсули Арі. Пройшовши через відкритий люк А'на побачила як дівчина сиділа на рятувальному кріслі та їла батончик. Темношкіра підійшла ближче, Арі запропонувала їй їжу.

  - Ні, мала, дякую. Слухай... - вона опустилася до своєї тихої подруги - Зараз, доїси цей батончик і нам всім потрібно буде зібратися в "контейнері". До того ж я подумала над твоїм проханням і кажу ні. Спати й перебувати ти будеш там, а не тут.

  Арі опустила голову на бік, задумалася. Поглядом пройшлася по лініях на підлозі. Піднявши голову дівчина вирівнялася й покивала головою. Продовжила їсти.

  - Чудово... - А'на посміхнулася.

  В "контейнері" було тепло. На цифровій панелі, біля дверей, показувало: "20/-20" - температура всередині й температура назовні. Фібі сиділа на краєчку ліжка й гладила кота, який розслаблено валявся на її ногах відкинувши в сторони лапи.

  - Один... Два... Вісім... - буркотів Рекс повторно перераховуючи весь їхній інвентар, який вони з червоною розклали на підлозі.

    Вхідні двері відчинилися. В кімнату увійшла А'на, а позаду неї була Арі. Побачивши кота на колінах Фібі біловолоса швиденько підійшла до неї. Взяла тваринку собі на руки, поглянула на дівчину холодним поглядом й сіла навпроти. На ліжко. Пестила кота, який сидів вже на її ногах і муркотів. А'на підійшла до всіх трьох й встала по центру кімнати. Над нею замерехкотіла лампа денного світла. Темношкіра підняла голову, й суворо поглянула на лампу. Лампа перестала мерехкотіти.

  - Ну, що в нас є? - запитала дивлячись на лампу.

  - Га? - заметушився Рекс, який все ще перераховував інвентар. - А так... Отже... - він хлопнув долонями. - В нас є пайки, яких вистачить приблизно на тиждень, якщо їсти по дві штуки в день на людину. Також є коробочки з медикаментами, всього їх тридцять штук. Є два мультитула, маємо п'ять ліхтариків, чотири енергогвинтівки й сорок магазинів до них. Також в нас є три червоних пакети із капсул.