Глава 35

Марк та Елісон Вебер приземлилися в Цюріху — фінансовому серці Швейцарії. Вони приїхали сюди не як туристи, а як професійні мисливці. Цюрих був ідеальною територією для Петра Кравчука: тут легко ховати гроші, але складно сховати людей.
Вони негайно розгорнули свою мобільну оперативну базу у скромному, але надійно захищеному орендованому будинку за межами міста. Елісон  одразу активувала модифікований алгоритм Івана, націлений на мережі швейцарських банків та інвестиційних фондів.
— Нам потрібно знати його рутину, — промовила Елісон, її очі були прикуті до екранів. — Банкіри — істоти звичок.
Завдяки технології, Елісон швидко виявила цифрові сліди Кравчука. Він не був обережний. Кравчук був власником кількох елітних автомобілів, мав постійне місце проживання та регулярно відвідував певний гольф-клуб та ресторан.
— Він не ховається, Марку, — сказала Елісон. — Він відчуває себе недоторканним. Це наша перевага.
Марк розробив план. Вони не могли його залякати чи шантажувати публічно, це лише привернуло б увагу Олега. Їм потрібно було вивести його з гри назавжди, забравши в нього інформацію.
Вони обрали гольф-клуб, який Кравчук регулярно відвідував. Це було ізольоване, багате місце, де можна було легко замаскуватися під заможних інвесторів. 
Марк та Елісон, переодягнені у дорогі спортивні костюми, провели кілька днів, вивчаючи розклад охорони та сліпі зони клубу. Вони помітили, що Кравчук завжди залишав свій телефон у шафці під час гри, користуючись лише захищеним пейджером для ділового спілкування.
У призначений день Марк, прикриваючись розмовою з вигаданим інвестором, підійшов до шафки Кравчука. Елісон, замаскована під відвідувачку у кафе, дистанційно відволікла охоронця, викликавши помилкове спрацювання пожежної сигналізації на іншому кінці будівлі.
Марк діяв блискавично. Замість того, щоб вкрасти телефон, він встановив на нього мініатюрний чіп-ретранслятор, який міг копіювати всі дані при наступному підключенні до домашнього Wi-Fi.
Операція була успішною, але коли вони поверталися до своєї бази, Марк отримав несподіваний зашифрований дзвінок. Це був Іван Шевченко.
— Марку, негайно зупиніться, — голос Івана був напружений. — "Володимирський Капітал" не просто шантажує вашого юриста. Вони рухають величезні гроші через свій головний панамський офшор. Цей обсяг не потрібен для помсти.
— Що це означає? — запитав Марк.
— Це означає, що Олег використовує вас як прикриття. Він знає, що ви його шукаєте. Він збирає капітал для чогось набагато більшого. Кравчук — лише пішак. Я впевнений, що Лілія Василівна (дружина Олега, яка все ще сидить у в'язниці) є ключем до його найбільшої таємниці.
Іван попросив їх не чіпати Кравчука, поки вони не отримають повний звіт з його телефону. Натомість, Марк та Елісон мають змінити ціль.
— Ви маєте повернутися до України, — сказав Іван. — Ви повинні відвідати Лілію у в'язниці. Вона — єдиний, хто знає про справжній план Олега.
Марк та Елісон подивилися одне на одного. Повернення в Україну було найбільшим ризиком після зміни зовнішності, але це був єдиний шлях до істини.