Розділ 4: «Етика та Цінності: Як жити в ілюзорному світі?»

Розділ 4: «Етика та Цінності: Як жити в ілюзорному світі?»

Звідки береться «Добре»? Об’єктивність проти Релятивізму

Перше питання етики: чи є добро і зло реальними речами (як атоми), чи це просто домовленості між людьми (як правила дорожнього руху)?

Моральний реалізм (Об’єктивізм)

Реалісти вважають, що моральні істини існують незалежно від нас. «Вбивати невинних — це зло» — таке ж об'єктивне твердження, як «2 + 2 = 4». Навіть якщо весь світ раптом вирішить, що це добро, вони просто будуть помилятися. Джерелом цієї моралі може бути Бог, закони природи або сама структура розуму.

Моральний релятивізм

Релятивісти кажуть: «Кожному своє». Те, що вважалося доброчесністю в Давній Спарті (наприклад, жорстокість), вважається злочином сьогодні. Мораль — це лише набір інструментів, які допомагають конкретній групі людей вижити в конкретних умовах. Немає ніякого «золотої міри» в небі, є тільки культура та еволюція.

Еволюційна етика

Біологи кажуть, що наше «відчуття добра» — це просто еволюційний механізм. Альтруїзм був вигідним для виживання племені. Ми відчуваємо муки совісті не тому, що порушили космічний закон, а тому, що наші предки, які не мали совісті, були вигнані з племені і не залишили нащадків.

Метафізичний виклик: Якщо мораль — це лише продукт еволюції або культури, то вона втрачає свою «священність». Але якщо вона об’єктивна — ми маємо пояснити, звідки вона взялася і як ми її «вимірюємо».

Утилітаризм: Математика щастя

Утилітаризм — це етична система, яка каже: правильний вчинок той, що приносить найбільше щастя найбільшій кількості людей. Її засновники, Джеремі Бентам та Джон Стюарт Мілль, запропонували відкинути складні правила і просто рахувати «ютили» (одиниці користі).

Принцип максимізації

Для утилітариста мораль — це бухгалтерська книга.

• Добре: те, що зменшує страждання і збільшує задоволення.

• Погано: те, що приносить біль або забирає ресурс щастя.

Жорстока логіка наслідків

Це звучить логічно, поки ми не доходимо до крайнощів. Уявіть, що в лікарні лежать п'ятеро людей, яким потрібна пересадка органів (серце, нирки, печінка), інакше вони помруть. У коридор заходить абсолютно здоровий відвідувач.

• З точки зору чистого утилітаризму: життя п'ятьох важить більше, ніж життя одного. Чи етично «розібрати» одну людину на органи, щоб врятувати п'ятьох? Більшість із нас скаже «ні», бо відчуває, що у людини є права, які не можна просто «переголосувати» більшістю.

Проблема передбачуваності

Ще один мінус: ми ніколи не знаємо наслідків до кінця. Ви можете врятувати дитину з води (добро), а вона виросте і стане диктатором (зло). Чи був ваш вчинок моральним у момент його здійснення?

Категоричний імператив Канта: Обов'язок понад усе

Іммануїл Кант терпіти не міг утилітаризм. Він вважав, що мораль не може залежати від обставин чи наслідків. Вона має бути абсолютною.

Формула всесвітнього закону

Кант запропонував тест: «Дій лише за таким правилом, яке ти хотів би бачити загальним законом».

• Хочете збрехати? Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб усі у світі завжди брехали?». Якщо відповідь «ні» (бо тоді сама концепція правди зникне), то брехати не можна за жодних обставин. Навіть якщо це «брехня на спасіння».

Людина як мета

Друга важлива думка Канта: «Ніколи не використовуй іншу людину лише як засіб для досягнення мети». Це пряма відповідь на проблему з органами: ви не можете вбити відвідувача лікарні, бо ви використовуєте його як «інструмент» для порятунку інших, ігноруючи його власну волю.

Метафізичний конфлікт

Тут ми бачимо зіткнення двох типів мислення:

1. Телеологічне (Утилітаризм): Важливий результат.

2. Деонтологічне (Кант): Важливий намір і дотримання обов’язку.

Питання для роздумів: Кому ви більше довіряєте: другу, який допомагає вам, бо розрахував, що це вигідно для загального блага, чи другу, який допомагає, бо «так правильно», навіть якщо це шкодить усім іншим?

Нігілізм і «Смерть Бога»: Прірва без дна

Наприкінці XIX століття Фрідріх Ніцше проголосив: «Бог помер! Ми його вбили!». Це не було святом атеїзму. Це було трагічне попередження. Для Ніцше «Бог» був фундаментом, на якому трималася вся європейська мораль, сенс життя та об'єктивна істина.

Криза сенсу

Якщо Бога немає (як абсолютного спостерігача і судді), то:

• Немає об’єктивного «Добра» і «Зла».

• Всесвіт стає байдужим набором атомів.

• Нігілізм: стан, коли найвищі цінності знецінюються. Людина опиняється перед порожнечею, де ніщо не має значення.

Надлюдина (Übermensch)

Ніцше не хотів, щоб ми залишалися в нігілізмі. Він запропонував вихід: якщо старі цінності померли, ми повинні стати творцями нових. Надлюдина — це той, хто має мужність визнати відсутність сенсу і своєю волею надати життю власного значення. Це перехід від «рабської моралі» (покори) до «моралі панів» (самоствердження).

Екзистенціалізм Сартра: Ми засуджені бути вільними

У XX столітті, після жахів світових воєн, Жан-Поль Сартр розвинув ці ідеї у філософію екзистенціалізму.

Існування передує сутності