Глава 18

Глава 18: Термодинаміка терпіння та «Крива рука» правосуддя
Робота над «Рятувальним Колом» просувалася в атмосфері, яку Теріан називав «продуктивним психозом». Каспіан Веларіс став постійним елементом інтер’єру майстерні — чимось на кшталт дуже високої, дуже офіційної та дуже підозрілої шафи. Він продовжував заповнювати свої нескінченні блокноти, але тепер у його записах дедалі частіше з’являлися коментарі на кшталт: «Об’єкт №1 (Мірея) знову використала гайковий ключ як аргумент у теологічній суперечці. Об’єкт №2 (Теріан) випив шосту чашку кави. Світ усе ще не вибухнув. Дивно».
​Тиждень номер два в підвалі маєтку фон Кроу розпочався з локальної катастрофи: Мірея спробувала довести, що інквізиторський детектор Каспіана можна використовувати як дистанційний підігрівач для кави.
​— Міреє, прилад показує рівень загрози «Червоний код», — монотонно промовив Каспіан, дивлячись на свій артефакт, який у руках дівчини вібрував і видавав звуки пораненого чайника.
— Це не загроза, це передчуття підбадьорливого напою! — відгукнулася вона, підкручуючи якусь гайку. — Ваші прилади занадто песимістичні, лорде. Їх виховували в атмосфері підозр, а їм просто не вистачає какао та обіймів.
​Через секунду детектор видав хмаринку фіолетового диму, яка за формою підозріло нагадувала дулю, і затих назавжди.
​— Ой, — Мірея невинно кліпнула очима. — Здається, він щойно звільнився за власним бажанням. Теріане, запиши: інквізиторська сталь має низьку стресостійкість до гарного настрою.
​Теріан, який у цей момент намагався вирівняти мікроскопічну лінзу, лише тяжко зітхнув, не підводячи голови:
— Я запишу це в розділ «Як ми опинилися на пласі через зламане майно Гліфа». Каспіане, ігноруйте її. Вона сьогодні поснідала занадто солодким пирогом.
​Каспіан, замість того щоб виписати штраф, лише повільно протер окуляри. Він витяг із-за пазухи важку свинцеву скриньку, запечатану сімома сургучними печатками.
​— Теріане, облиште цю лінзу. Мені потрібен ваш... специфічний погляд на одну річ, — він обережно виклав на верстат предмет, що нагадував механічну сову, яку переїхав паровий каток, а потім спробували зібрати за допомогою рибальських гачків. — Пограбування столичного музею.  Тиждень тому. Зникла «Сльоза Першостихій» — камінь вартістю в невелике королівство.
​Друзі миттєво збилися в купу над столом із жадібним полум'ям в очах. Це ж не жарти, а цілий речовий доказ.
​— Охорона клянеться, що нікого не бачила, — продовжував Каспіан, розгортаючи блокнот. — Сигналізація не спрацювала. Артифакти безпеки, через які проходить охорона музею, на ранок виявилися «забитими» магічним шумом. На місці злочину ми знайшли лише оцей металевий непотріб та дивні сліди: дрібні крихти яскраво-синьої речовини й запах... паленої вовни.
​Теріан перший витяг ювелірну лупу. Його пальці впевнено пробіглися по покручених деталях.
— «Непотріб»? Лорде, ви ображаєте мистецтво криміналу. Подивіться на цей сплав. Це Феррум, але перегартований у маслі з домішками ефірної солі. Робота тонка, але зухвала. Бачите ці насічки на кріпленнях? Це почерк старого Ганса «Кривої руки». Він завжди залишає такий кут зрізу, бо його права рука тремтить після інциденту з паровим котлом. Але цей механізм... він мав створювати вібрацію на частоті «Рахунку Нуля». Він не ламав охоронні артифакти, він їх «заколисував», видаючи себе за системну помилку.
​Мірея простягнула руки до артефакту, і її обличчя раптом втратило всю веселлість. Вона заплющила очі.
Мірея простягнула руку і, на подив Каспіана, не торкнулася металу, а лише потримала долоні над артефактом. Її очі на мить затягнуло багряним маревом.
​— О, тут не лише механіка, лорде, — прошепотіла вона, і її голос став напрочуд серйозним. — Тут вкладено... відчай. Той, хто це створював, дуже хотів щось повернути. Магія тут не тече, вона плаче. Це артефакт-паразит. Він не ламає захист, він змушує систему «співчувати» йому і відкривати двері. Це емоційний резонанс, а не технічний злам. Каспіане, цей Ганс не просто майстер. Він був наляканий. Магія в цьому залізі смердить страхом і... мокрою собакою. Зачекайте. Палена вовна? Синя речовина?
​Вона різко розплющила очі й подивилася на Флему. Леді де Валуа вже гортала свою величезну книгу з ботаніки та мінералогії.
​— Синя глина «Кобальтовий берег», — тихо промовила Флема, тицьнувши пальцем у малюнок. — Вона зустрічається лише в одному місці — під фундаментами покинутих гончарень у Східних доках. А запах паленої вовни... лорде, ви чули про «Німих скрипалів»? Це банда контрабандистів, які використовують приручених грифонів. Їхнє пір'я при терті об метал пахне саме так.
​— Отже, — Мірея знову стала собою і весело штовхнула Каспіана ліктем у бік, — маємо наступне: ваш злодій сидить у Східних доках, мажеться синьою глиною, їздить на смердючому грифоні та користується послугами майстра з тремтячими руками.​ Насправді, я ще помітила, що на гвинтику застряг шматочок нитки від дорогого шовку, — додала Мірея, хитро всміхнувшись. — Ваші злодії — великі модники. Шукайте когось у блакитному камзолі з пошкодженим рукавом.
​Каспіан застиг із піднятим олівцем.
— Ви... ви щойно розібрали справу, над якою весь департамент інквізиції б'ється тиждень, просто понюхавши залізяку?
​— Ну, ми ж у маєтку фон Кроу, — знизала плечима Мірея. — У нас на сніданок зазвичай подають дедукцію, а на обід — легку меланхолію. А тепер — де мій обіцяний детектор мани? Я хочу спробувати зварити на ньому яйце.
                           ***
Наступного дня Каспіан не з’явився. Не прийшов він і через день. Майстерня без його високої постаті та постійного запаху озону здавалася дивно порожньою.
​— Може, він нарешті вирішив нас заарештувати і зараз готує кайдани мого розміру? — припустила Мірея, нервово крутячи в руках стабілізатор.
— Або його вуха нарешті не витримали твоїх жартів і самоліквідувалися, — відгукнувся Теріан, хоча сам раз у раз поглядав на двері.
​Інквізитор з’явився лише на четвертий день. Він виглядав втомленим, під очима залягли тіні, а його ідеально випрасуваний мундир був припорошений дорожнім пилом. Він мовчки пройшов до верстата і поклав на нього величезний пакунок свіжої випічки з найкращої кондитерської Логоса.
​— Ви були праві. У всьому, — коротко кинув він. — Ганс «Крива рука» справді зібрав пристрій у майстерні в Східних доках. «Німі скрипалі» використовували його, щоб «заколисати» магічні охоронні артифакти. .Ми накрили їх учора на світанку. І навіть грифона ми там знайшли.
​— А камзол? — вигукнула Мірея, хапаючи ще гарячу булочку. — Там був хлопець у блакитному камзолі з пошкодженим рукавом?
​Каспіан на мить завагався, а потім ледь помітно посміхнувся — вперше за весь час.
— Був. Його затримали першим. Він намагався вилізти через вікно, але зачепився тим самим порваним рукавом за цвях.
​Він зробив паузу, дивлячись на трійцю друзів, які вичікувально витріщилися на нього.
​— Ваша «консультація» допомогла зберегти три мільйони еквісів королівської казни та, ймовірно, життя кількох охоронців, яких би звинуватили у недбалості.
​— І що тепер? — зухвало запитала Мірея. — Випишете нам премію? Чи нарешті дозволите мені підірвати ту маленьку мідну пластину «в ім'я науки»?
​Каспіан повільно витягнув свій блокнот, знайшов сторінку зі звітом за вчорашній день і... демонстративно її вирвав.
​— Офіційно: операція проведена завдяки «анонімному джерелу та інквізиторській інтуїції», — промовив він, і в його очах уперше промайнуло щось схоже на справжню довіру. — Але якщо ви ще раз зламаєте мій детектор... я змушу вас особисто писати звіт для Магістра Барнабі.
​— О ні! Тільки не паперова робота! — Мірея картинно схопилася за серце. — Краще вже державна зрада! Каспіане, їжте булочку, вам треба сили. Зараз ми будемо тестувати нову модель амулета, і я обіцяю: цього разу бахне значно красивіше!
​Каспіан зітхнув, взяв булочку і зрозумів, що в цьому «божевільному домі» йому починає подобатися значно більше, ніж у стерильних кабінетах Інквізиції.
— Мені не можна наїдатись. Гільда сказала, що якщо я не прийду на обід, вона згодує мою порцію пирога герцогу. А я дуже не хочу, щоб Мортімер став ще енергійнішим.
​— Ласкаво просимо назад у пекло, лорде, — усміхнулася Мірея, кидаючи йому гайковий ключ. Каспіан зловив його в польоті, навіть не дивлячись.
​— Технічно, — зауважив він, — це адміністративне порушення — кидати інструменти в представника закону. Почнемо тестування?