Артем перехопив її зап’ястя ще до того, як вона встигла торкнутися його обличчя. Його рух був м’яким, але непохитним — так «архітектор» відсуває зайву деталь на кресленні.
— Кріс, досить, — голос Артема був низьким і холодним. — Нам немає про що згадувати. Я щасливий у шлюбі, і це не гра для преси. Тобі варто забути все, що було між нами, і більше не шукати зустрічей.
Крістіна завмерла, а потім відсахнулася, видавши різкий, майже істеричний смішок. Вона повільно опустилася назад у крісло, зневажливо вигнувши брову.
— Щасливий у шлюбі? — її голос став отруйним, як розпечений метал. — Яка зворушлива казка для журналістів. Гарна ж у тебе сім’я, Артеме. Чоловік втікає в Карпати до психолога або вештається клубами наодинці, а дружина... дружина в цей час знаходить собі значно цікавіші розваги прямо під твоїм носом.
Артем зціпив зуби, відчуваючи, як знайомий азарт боротьби змінюється на глухе занепокоєння.
— Не смій говорити про Аліну.
— О, я не просто говорю, Артеме. Я показую, — Крістіна дістала з сумочки кілька глянцевих знімків і, наче козирні карти, кинула їх на полірований стіл. — Поки ти будував свій лабіринт самотності, твій «вірний пес» Павло охороняв не лише периметр, а й серце твоєї художниці.
Артем подивився на фото. Світ на мить втратив фокус. На знімках, зроблених у вітальні його власного лісового маєтку, Аліна та Павло стояли в небезпечній близькості. Наступний кадр був нищівним: вони цілувалися. Ті самі стіни, які він вважав своєю фортецею, стали свідками зради.
Артем зблід настільки, що його обличчя перетворилося на неживу маску. Крістіна переможним поглядом стежила за кожною зміною його міміки.
— Ну що, «архітекторе»? — прошепотіла вона, нахиляючись ближче. — Твій дім виявився збудованим на піску.
Світ навколо Артема на мить втратив звук. Глянець фотографій у руках Крістіни здавався гострішим за бритву, що розрізала його щойно віднайдений спокій на шматки. Він не дав Крістіні насолодитися його болем — його обличчя застигло, перетворившись на холодну гранітну маску, яку неможливо було прочитати.
#5740 в Любовні романи
#2503 в Сучасний любовний роман
дуже емоційно та небезпечно, #від_ненависті_до_кохання, максимум хімії
Відредаговано: 17.08.2026