Минув місяць.
Цей місяць змінив усе. Башта, що колись була притулком відчаю, перетворилася на гучний, ефективний цех. Щотижня Тимофій відвозив до міста важкий ящик, наповнений «вічними перами», і повертався з важким гаманцем, повним срібла. Частину грошей він одразу відносив у Гоблін-Банк, потроху вигризаючи своє майбутнє зі щелеп боргової кабали.
Тимофій змінився. З незграбного, заляканого хлопчика він перетворився на впевненого в собі майстра. Він навчився вести справи, торгуватися, планувати. Він навіть почав відкладати гроші на нові інструменти. І щовечора він дякував своєму мовчазному «духу-охоронцю», чию присутність і допомогу він відчував у кожному вдалому русі, у кожному бездоганному зачаруванні.
Вальдемар теж змінився. Його таємний проєкт із люмінесцентною магією увінчався успіхом. Після десятків невдалих експериментів у підвалі він нарешті розробив надійний метод «пробудження» світла в мінералах. Він уже навчив Тимофія (звісно, через серію «випадкових осяянь») створювати маленькі, але стабільні «вічні світильники».
Але цього було замало.
За тиждень до фінального терміну виплати вони сиділи над рахунковою книгою. Цифри були невблаганні. Навіть якщо вони працюватимуть цілодобово, навіть якщо продадуть усе, що встигнуть зробити, їм не вистачить. Не вистачить зовсім трохи, але для гоблінів це не мало значення.
— Нам потрібне диво, — тихо сказав Тимофій, дивлячись на невтішні розрахунки.
І тоді в його очах, що вже звикли до відчаю, спалахнув новий вогонь. Вогонь не паніки, а авантюризму.
— Досить робити дрібниці, — заявив він, звертаючись до невидимого духа. — Ми створимо шедевр. Не просто світильник. Ми створимо велетенську люстру для головної зали. Таку, щоб сам герцог захотів її купити! Це наш єдиний шанс.
Вальдемар був приголомшений зухвалістю цього плану. Але він був змушений визнати його геніальність. Ризикнути всім, щоб виграти все. Це було в його стилі. Він погодився, давши знак тим, що один з кристалів на столі яскраво спалахнув.
Почалася гарячкова робота.
Їм був потрібен велетенський кристал. Вальдемар розробив складну технологію магічного сплавлення кількох менших кристалів в один великий. Тимофій, слідуючи його «підказкам», провів неймовірно складний ритуал, і на світ з'явилося серце їхнього творіння — кристал розміром з людську голову, що сяяв чистотою гірського джерела.
Потім Тимофій власноруч викував у старій баштовій кузні ажурну бронзову раму для люстри, прикрасивши її вигадливими візерунками.
Фінальним етапом було нанесення рун і підготовка до головного зачарування.
Отримано фінальний квест: "Великий Опус", — сповістила Система Вальдемара.
Час на виконання: 48 годин.
Нагорода: ???
Штраф за провал: Втрата спадщини.
За два дні до візиту гоблінів усе було готове. Величезна, ще неактивна люстра висіла на ланцюгу під куполом головної зали. Тимофій, змарнілий, але сповнений рішучості, стояв під нею. Вальдемар, порошинка на його плечі, збирав усю свою ману для найважливішого [Посилення чар] у своєму житті.
Настав час творити їхній шедевр. Або загинути, намагаючись.
#2476 в Фентезі
#1338 в Різне
#506 в Гумор
сильний герой, гумористичне литрпг, від архімага до порошинки
Відредаговано: 09.08.2025