Розділ 35. Політ ножа і пробудження

Політ ножа був коротким і неелегантним. Він перевернувся в повітрі тричі, і Вальдемар з жахом зрозумів, що його розрахунок на точне влучання вістрям був занадто оптимістичним.

Ніж впав на стос паперів не вістрям, а плазом. Пролунав гучний, соковитий ляпас, за яким послідував шелест пергаментів, що розлетілися на всі боки. План проткнути лист провалився.

Але результат перевершив усі очікування.

Від удару стос розлетівся. І один аркуш, той самий, з гербом Гоблін-Банку і розмазаною кляксою, відокремився від інших і, спланувавши в повітрі, опустився збоку. Прямо в центр кімнати. А ніж, відскочивши, впав поруч із ним, немов гігантська вказівна стрілка.

Гучний ляпас і шелест паперу зробили те, чого не змогли зробити ні скрипи, ні дзвін. Вони розбудили Тимофія.

Він підскочив у своєму кріслі, вирваний з обіймів апатії.

— Що? Хто тут? — злякано пробурмотів він, дико озираючись.

Кімната була порожньою і тихою. Але на підлозі була нова сцена. Безлад. Розкидані аркуші. І в центрі всього цього — ніж для листів і самотній пергамент.

Тимофій встав. Його апатію як рукою зняло, на її місце повернувся колишній страх. Повільно, ніби боячись злякати невидиму силу, він підійшов до центру кімнати.

Його погляд упав на ніж. Потім на лист. Той самий, який він відкинув убік через пляму. Але тепер він не був просто частиною безладу. Він був виділений. Дух... дух не просто влаштував безлад. Він вказав. Він привів його до цього конкретного аркуша.

Тремтячою рукою Тимофій підняв пергамент. Він підніс його ближче до світла свічки. І цього разу він не просто подивився на нього. Він почав його читати.

Вальдемар, спостерігаючи з балки, затамував подих.

Він бачив, як змінювалося обличчя його учня. Подив змінився спантеличенням. Спантеличення — зростаючим занепокоєнням. Занепокоєння — жахом. Губи Тимофія беззвучно ворушили цифри. Сума боргу. Відсотки. Штрафи. Він дійшов до слів «конфіскація» та «аукціон».

Лист випав з його ослаблих пальців. Тимофій впав на коліна. Його обличчя було білим, як крейда, якою він був обсипаний годину тому.

Він усе зрозумів.

Нарешті. Через ніч терору, непрямих натяків, складних маніпуляцій і чистого везіння, до нього дійшло.

Дух не вимагав відкупу. Не вказував на скарб. Не просив закінчити алхімічний дослід. Дух у паніці намагався сказати йому, що вони на порозі повної, абсолютної, фінансової катастрофи.

Уся напускна рішучість екзорциста, вся романтична маячня про квіти для Олени, вся дурна затія з генеральним прибиранням — усе це розсипалося на порох перед обличчям простого і страшного документа.

Вальдемар відчув приплив похмурого тріумфу. Це була найскладніша і найважливіша його перемога в цьому новому житті.

УВАГА! — засяяв інтерфейс.

Ланцюжок квестів "Доведення до нервового зриву" - успішно завершено.

Отримано нагороду: 100 Досвіду. Рівень підвищено!

ВІТАЄМО! ВИ ОТРИМАли РІВЕНЬ 4!

Отримано новий титул: [Привид-листоноша].

Розпочато новий глобальний ланцюжок квестів: "Порятунок Спадщини".

Тимофій сидів на підлозі посеред кімнати, розчавлений реальністю. Вальдемар, порошинка четвертого рівня, сидів на балці під стелею, вперше за довгий час відчуваючи, що в них з'явився спільний ворог. І цей ворог був значно страшнішим за павуків, стоніг і навіть віники.

Цим ворогом був Гоблін-Банк.