Розділ 28. Прямий контакт і танцююче перо

Страх — субстанція примхлива. Щоб він не вивітрився, його потрібно постійно підживлювати. Тимофій, хоч і був наляканий, все ще міг списати те, що сталося, на розхитані нерви. Вальдемару потрібен був незаперечний доказ. Йому потрібен був «прямий контакт», як висловилася Система. Він мусив показати щось, що не можна було б пояснити протягом.

Його вибір упав на гусяче перо, що все ще лежало на столі поруч із їхнім розмазаним посланням. Це був ідеальний реквізит: легкий, помітний, і сам по собі був символом розуму та волі. Рухоме перо — це класика жанру «полтергейст».

Поки Тимофій, подібно до наляканої статуї, продовжував стояти посеред кімнати, Вальдемар і його мокриця здійснили марш-кидок. Вони спустилися зі стелажа, перетнули підлогу і видерлися по ніжці столу, опинившись знову в «новому світі» з книг і пергаментів.

Вони підібралися до пера. Тимофій все ще тупо дивився в бік дверей. Потрібно було привернути його увагу. Вальдемар використав один імпульс мани, щоб злегка штовхнути кришечку від чорнильниці. Пролунало тихе клацання.

Голова Тимофія різко повернулася в бік столу. Його погляд метнувся по поверхні й завмер на пері.

Почалася вистава.

Вальдемар витратив другу одиницю мани. [Магічний імпульс] вдарив у пухнасту частину пера. Воно сіпнулося. Всього лише легке, ледь помітне тремтіння.

Але Тимофій це побачив. Його очі перетворилися на два великі блюдця. Він перестав дихати.

Вальдемар чекав. Година очікування здалася йому тріумфальною увертюрою. За цей час він змусив свою мокрицю повільно, ледь помітно штовхати перо біля основи. Воно не стрибало, а повільно, неприродно ковзало на міліметр то в один, то в інший бік. Цей повільний, вкрадливий танок був значно страшнішим за різкі рухи.

Нарешті, мана відновилася. Час для гранд-фіналу.

Тимофій все ще не зводив з пера завороженого погляду.

Вальдемар вдарив першим імпульсом, підчепивши кінчик пера знизу. Воно піднялося. Потім він одразу ж вклав другий імпульс у середину. Перо, втративши рівновагу, підстрибнуло, перевернулося в повітрі й з гучним стуком впало на стіл.

Це зламало останню греблю у свідомості Тимофія.

Він завищав. По-справжньому, тонко і пронизливо. Віник випав з його ослаблих рук. Він відсахнувся назад, спіткнувся об власне відро і з гуркотом сів на підлогу.

— Д-дух! Привид! У вежі привид! — забелькотів він, дивлячись на нерухоме перо так, ніби це була голова Медузи Горгони.

Вальдемар був готовий приймати овації. План спрацював на двісті відсотків. Про прибирання не могло бути й мови.

Але Тимофій знову проявив свою непередбачувану натуру. Замість того щоб з жахом вибігти з вежі й ніколи не повертатися, він, сидячи на підлозі, раптом ляснув себе по лобі. В його очах паніку змінив божевільний вогонь дослідника.

— Точно! — вигукнув він. — «Бестіарій Невпокоєних Духів», розділ третій! Полтергейст! Щоб приборкати духа, потрібно зрозуміти, що тримає його в цьому світі!

Він схопився на ноги, забувши про страх. Він більше не був жертвою. Він був екзорцистом!

Тимофій кинувся до книжкових полиць, відкидаючи вбік фоліанти з алхімії та нумерології. Він шукав книгу про привидів. Він збирався почати полювання. Полювання на Вальдемара.

План із залякування спрацював занадто добре. Тепер він був не просто привидом. Він був об'єктом наукового і, можливо, магічного дослідження.

УВАГА! — оновилося завдання в інтерфейсі.

Етап 2: "Прямий контакт" - виконано.

Нагорода: 30 Досвіду.

Наступний етап: "Пережити екзорцизм".