Розділ 4. Вибір нікчемності та перший контакт

Рівень 2. Вальдемар подумки промовив це словосполучення. За все своє минуле життя він жодного разу не був «другого рівня». Він одразу народився генієм, став могутнім, а потім і всесильним. Концепція поступального розвитку була для нього такою ж чужою, як і концепція смирення.

Але зараз перед ним стояв вибір, наданий знущальною Системою. І від цього вибору, хоч як це було смішно, залежала вся його подальша доля.

Оберіть вашу нагороду за рівень:

1. Поліпшити характеристику (+1 до базового значення).

2. Отримати нову навичку (на вибір з трьох).

Вальдемар, використовуючи свій архімагічний інтелект, негайно розпочав аналіз.

Варіант 1: Характеристика.

Він переглянув свої «стати». Сила: 0.00000001. Спритність: 0.00000002. Додати сюди одиницю? Що це дасть? Чи стане його сила 1.00000001? Чи Система, у своїй нескінченній уїдливості, просто додасть ще один нуль після коми, зробивши його силу рівною 0.000000011? Ризик був надто великий, а потенційна вигода — мізерна. Відкинуто.

Варіант 2: Нова навичка.

Перед його уявним поглядом з'явилися три опції.

А) [Мікроскопічне Стиснення] (Активна): Дозволяє на 10 секунд стати на 5% щільнішим. Збільшує опірність протягам на 1%. Перезарядка: 1 година.

Б) [Відчуття Вібрацій] (Пасивна): Ви можете передчувати наближення великих об'єктів (вага > 1 кг) за 0.5 секунди до їхньої появи в зоні видимості.

В) [Пилова Адгезія] (Пасивна): Збільшує шанс прилипнути до іншого пилового об'єкта на 3%. Основа для майбутніх колективних форм.

Перші дві навички були про виживання. Про те, щоб краще ховатися і тікати. Це була тактика раба, тактика жертви. Вальдемар фон Штрудель ніколи не був жертвою.

Але третя навичка... Основа для майбутніх колективних форм.

Ось воно. У цих словах відчувалася перспектива. Сила не в окремій порошинці, а в їхній єдності! Це був шлях до маси, до об'єму, до того, щоб одного дня стати не просто пилом, а Грудкою Пилу. А Грудка Пилу — це вже щось, на що доводиться зважати. Її вже не здує випадковим чханням, її видно неозброєним оком! Це був стратегічний вибір. Довгострокова інвестиція в майбутню велич.

«Обираю [Пилова Адгезія]», — з максимально можливою гідністю подумав він.

Вибір прийнято. Навичку [Пилова Адгезія] отримано.

Коментар Системи: Вітаємо. Тепер ви офіційно клейкий. Не вдавіться своїми амбіціями.

Тепер потрібно було випробувати придбання. Вальдемар оглянув пустельний пейзаж дощатої підлоги. За кілька міліметрів від себе він помітив «місцевого жителя» — іншу порошинку, трохи більш сіру й непоказну, ніж він сам.

Це був шанс на перший контакт.

Він не міг керувати своїм рухом, але міг використовувати оточення. У кутку кімнати на ліжку спав Тимофій. Його розмірене хропіння створювало слабкі, але регулярні повітряні потоки. Вальдемар, як досвідчений мореплавець, підставив свій мікроскопічний бік під один із таких «пасатів» і повільно, протягом болісних п'яти хвилин, дрейфував до своєї цілі.

Він наблизився. Ось вона, інша частинка буття. Чи була в ній душа іншого нещасного архімага? Або, може, якогось короля, що крав зі скарбниці?

Він торкнувся її. Й активував навичку.

І відчув... нічого. Абсолютну, кришталево чисту, первозданну порожнечу. У цій порошинці не було свідомості. Не було его, думок, страждань. Було лише блаженне, тупе існування. Вона була просто пилом.

І в цей момент Вальдемар відчув самотність такої пронизливої глибини, якої не відчував ніколи в житті. Він був мислячим атомом у безмозкому всесвіті. Королем без жодного підданого.

Він так і лежав, прилипнувши до свого нового, безмозкого «друга», занурений в екзистенційну тугу, коли над ним знову нависли зміни.

Тимофій уві сні щось пробурмотів, схоже на «Оленочко... моя квіточко...», і змахнув рукою. Його долоня зачепила склянку, що стояла на тумбочці — ту саму настоянку для концентрації. Склянка перекинулася.

З неї витекла одна-єдина, густа, бурштинова крапля. Вона повільно скотилася з краю тумбочки і з соковитим «хляпом», який для Вальдемара пролунав як вибух, упала на підлогу.

Усього за кілька сантиметрів від нього.

Крапля не розтеклася. Вона лежала на підлозі ідеальною, тремтячою сферою, від якої йшло слабке, ледь помітне магічне світіння. Вона пахла травами, спиртом і чистою, концентрованою маною.

УВАГА! — завив інтерфейс Системи.

Виявлено неідентифіковане джерело магічної енергії високої щільності!

Потенційна небезпека: КЛАС 3 (Ризик розчинення, неконтрольованої мутації, анігіляції).

Рекомендовано негайно покинути небезпечну зону і дотримуватися безпечної дистанції (не менше 10 см).

Вальдемар дивився на краплю. Небезпека. Ризик. Але водночас... магія. Перша справжня магія, яку він «побачив» у цьому новому світі. Сила, яку можна було поглинути. Шанс.

І він, прилипнувши до свого безмозкого супутника, стояв перед другим великим вибором у своєму новому житті: послухатися Системи й забратися геть, або ризикнути всім заради шансу стати чимось більшим, ніж просто клейкою порошинкою.