Як би всі не хотіли, Марк умовив погодитися на його "гарну ідею"
—Знаєте.. мені це теж не дуже подобається...
Тремтячим голосом сказала Тая
—Та не бійся! Нормально все буде!
Всі по черзі стрибнули у яму. Там був коридор, якого ніколи раніше не було. Марк знав про це, але промовчав. Робити було нічого, всі пішли по холодному коридору, напруга зростала.
В кінці коридору: двері Кіра їх відчинила. Протяг зник коли всі зайшли до кімнати. На столі були браслети з табличкою
"По одному на людину"
—Це що?
Спитала Єва, було зрозуміло що вона зверталася до марка.
—ну.. браслети, не видно?
—видно, нащо?
—для краси, одягаєм?
Марк звучав впевнено, він вдягнув браслет на ліву руку. З браслета пролунав звук. Його більше не зняти.
Раптом механічний жіночий голос пролунав з гори
— семеро гравців знайдено. Пройдіть до ігрової кімнати.
Всі здивувалися.
—Марк, ти нам збрехав?
Єва ніби щось запідозрила, тому Марк більше не міг опиратися.
—Так.. але, так цікавіше, йдемо?
Напруга заполонила кімнату, всі мовчали, бо сказати не було чого. Питань було мільйон і нуль водночас. Але робити було нічого.