Це було помилкою
Сонячне світло пробивалося крізь штори, воно повідомляло про ранок, дуже довгий ранок. Встати з ліжка було занадто важкою справою, але поробити було нічого, школа чекає, а з нею і друзі.
Тая подивилася на годинник
07:26
—Часу достатньо...
Потрібно було лише заплющити очі як сон сам приходив у голову. Природа, квіти, сонечко котре гріє голівку, пташки і... Дзвінок будильника?
На уроках було дуже нудно, Марія Миколаївна щось торочила про "важливу" тему, звичайно, що ж ще могло бути? Від нудьги рятували лише друзі. Марк, або як його звали деякі, макарон, міг годинами сперечатися з вчителями, не важливо якими, саме він робив день цікавим. Єва ж була спокійнішою її було складно розвеселити або зламати ментально, бо вона занадто рано пізнала життя, її батько залишив сім'ю коли дізнався про вагітність жінки, а мама єви лишилася з нею до десятиріччя Єви, потім її мати вбили при звинувачені пограбування її чоловіка, який сам покинув її. Єві пощастило що за нею доглядала її тітка. Тая була більш веселою, хоч і була достатньо спокійною. Їй набагато більше пощастило ніж іншим, бо у неї були батьки, які вважали що дитина має бути на першому місці. Кіра була підступною, поганого вона не робила лише своїм друзям: Таї, Марку та Єві. Всі її цінували, бо Кіра мала на це право.
Гучний дзвінок повідомив про закінчення першого уроку. У класі почувся дзвінкі голоси, всі раділи.
—Ну нарешті
Роздратовано промовила Кіра.
—хочете прикол покажу?
Зашепотів макарон
—Зазвичай всі твої так званні "приколи" погано закінчуються для нас усіх.
Холодним голосом сказала Єва. Вона завжди була проти екстремальних ідей, але все-таки погоджувалась.
—цього разу все інакше! Короче, пам'ятаєте за школою якесь незакінчене укриття? Воно ще закритим було. Пропоную вам заховатися там на час всіх уроків.
—Так я і знала, твій "прикол" поганий. Ви уявляєте що може статися? Ми можемо не вилізти звідти.