Я намагався триматись, та був на межі. На межі психічного зриву. Але не довго. Бо з'явилась вона — Кароліна. Для мене вона стала— оазисом в пустелі, як вода для рослини напів мертвої.
Вона побачила мене на на ліані.
—Е-е Карлосе, що ти робиш?
Я не міг сказати нічого. Зовсім навіть найпростіші звуки. Так це велика проблема— після ТАКАОГО не зразу вийде заговорити.
Але спробувати треба.