Глава 16. Метод доктора Шнайдера

-Дуже цікавий випадок! - доктор Шнайдер задумливо почухав борідку. 

За двадцятилітній стаж роботи він бачив багато чого, але розповідь доктора Гранта зацікавила психіатра. Оглянути жінку, що провернула всі ці крадіжки, через які газети рясніли заголовками і змагались між собою у спробі привернути увагу! Від такого важко було відмовитись. На столі лежав розгорнутий бульварний листок, який нагадував про недавні події. 

“Як стало відомо, - повідомлялося в газеті, - “Дім янгола” знову опинився в центрі скандалу. Цього разу постраждалою виявилася актриса, яку багато хто вважає справжньою зіркою. Лілі Клемон заявила про викрадення цінних прикрас на суму майже півмільйона. Це вже другий випадок, коли почесні гості Сент-Лідз стают жертвами шахрайства та пограбування. Поліція, яку було викликано на місце подій, затримала підозрюваного, але не може розголошувати його ім’я в цілях збереження тайни слідства. Подільник звинуваченого  встиг втекти з готелю одразу після крадіжки і досі знаходяться в розшуку, тому ми рекомендуємо бути максимально уважними та обережними!”

-То журналісти досі не пронюхали, про кого йдеться? Це був би ефект бомби! - психіатр згорнув газету та кинув назад на стіл. - Не уявляю, що треба зробити, щоб в наш час приховати від газетчиків правду! 

Він потер долоні і визирнув у вікно. До входу в корпус Б якраз під’їжджав казенний екіпаж і охоронець на вході вийшов перевірити документи. Жінку в густій вуалі супроводжував поліцейський та троє чоловіків, одного з яких доктор Шнайдер знав, як відомого адвоката. 

- А ось і наша пацієнтка! 

Даніель, який заповнював медичні картки, поклав перо та одразу підвівся, щоб зустріти невеличку процесію. 

-Інспектор пунктуальний. Почекайте мене тут, будь ласка, я зараз повернусь! - він вже взявся за дверну ручку, та озирнувся на порозі. - Розраховую на вашу допомогу, бо я сам зацікавлений у результаті. Це стосується містера Пірсі, не хотілося б втратити місце сімейного лікаря! 

-Зроблю все, що зможу! - відповів доктор Шнайдер і проводив очима заклопотаного колегу. 

Випадки клептоманії в його практиці траплялися не часто, а співпрацювати зі слідством доводилось вперше. Він розправив на собі випрасуваний білосніжний халат та закинув руки за спину, очікуючи візитерів. Нарешті двері відкрились і кабінет одразу став затісним для такої кількості людей. Після короткого знайомства довелося поступитися місцем за столом інспектору, який всім своїм виглядом демонстрував недовіру. 

-Хочу довести до вашої уваги, що внизу чергує констебль, не радив би вам спробувати втекти. Що до вашого… так би мовити експерименту, він був одобрений, але особисто я вважаю це витраченим часом! Докторе Грант, докторе Шнайдер, вам необхідно поставити під документом свій підпис. 

Арабела терпляче чекала. Вона отримала від Даніеля всі можливі підказки, знала, що треба відповідати і намагалася не допустити помилки. Годинник пробив десяту і серед тиші, яку порушував лише скрип пера, почулися кроки, а потім тихий стук у двері.

-Докторе, я принесла вам чай! - в кімнату зазирнула молода медсестра, але одразу зупинилася на порозі. - Вибачте, не знала, що у вас відвідувачі! 

Дівчина зникла за дверима, але Арабелу наче пронизала блискавка. Деякий час вона дивилася перед собою, подумки повертаючись у минуле. Ну звичайно! Як це можна було забути! 

-Інспекторе! - вона переравала тишу. - Я повинна дещо повідомити, думаю, це може бути важливим. 

Полісмен відірвав погляд від паперів. Він розправив плечі і поклав руки на стіл, насолоджуючись хвилиною власного тріумфу. 

-Не чекаючи обстеження лікаря? Що ж… це розумно! Немає сенсу ще більше обтяжувати власну вину та затягувати слідство. То ви готові зробити зізнання? Майте на увазі, я буду все записувати в протокол кожне ваше слово! То ми вас слухаємо!

Адвокат зробив спробу втрутитись, але Робі його зупинила.  

- Я дещо пригадала! Коли я залишилась біля міс Клемон на виклик прийшла не покоївка! Тоді я була дуже схвильована, щоб це помітити, але тепер впевнена - на ній була уніформа офіціантки! 

-І що це міняє? - він примружився

-Багато чого! Вона не могла опинитись там випадково. А по-друге, я вам казала, що загубила гаманець в кав’ярні, а там, як вам відомо, працюють офіціанти! Подумайте, інспекторе, якщо це одна й та сама особа, вона могла легко потрапити і на різдвяний бал разом з обслуговуючим персоналом!  

-Щоб  обікрасти почесного гостя? Яким чином? Хіба що за допомогою телекінезу! Ви начиталися книжок, місіс Морган, або хочете навмисно затягнути слідство і зняти з себе провину. Доктор Грант викликав нас сюди з єдиною метою - дізнатись правду щодо вашої схильності… ненавмисного заволодіння чужими речами. Але я бачу, що плани змінилися. То ж ви наполягаєте, що це зробила інша особа. Можете точно описати цю вашу “офіціантку”? Вона назвала своє ім’я, чи ви помітили якісь особливі прикмети? 

Арабела напружила пам'ять, але вона бачила дівчину всього кілька хвилин і зовсім не звернула увагу на риси обличчя. Оскільки відповісти було нічого, інспектор розвів руками і сів на місце.

-Пробачте, але я повинен дещо зауважити! - в розмову несподівано втрутився доктор Шнайдер. - Не знаю, чи вам це відомо, але сучасна психіатрія володіє засобами, які допомагають повернути пам’ять навіть при повній амнезії. Мається на увазі гіпноз. Я можу використати гіпнотичний вплив, і пацієнтка буде відповідати на будь-які ваші запитання. Це науково доведений факт і в правдивості отриманої інформації ви можете не сумніватися. 

-Гіпноз? - поліцейський не повірив власним вухам - Ви жартуєте?

- Не бачу причини для відмови для такої форми допиту, якщо моя клітинка погоджується, - додав адвокат. - місіс Морган? 

-Звичайно, я згодна! 

Присутні розступилися звільняючи місце на кушетці. Арабела не відчувала ніякого страху, скоріше цікавість, сподіваючись, що  доктор Шнайдер не виявиться шахраєм серед світил психології. Адже про сеанси гіпнозу останнім часом стільки писали! Більшості подібних історій вона не вірила, хоча деякі з них виглядали досить правдивими…