Глава 6. Арабела робить відкриття

Наступні кілька днів в домі містера Пірсі тільки й було розмов, що про Рокшилда. На щастя хворий  досить швидко пішов на поправку і вже на вікенд міг приймати гостей, тому Мері з мачухою негайно зібралися в лікарню. Робі навмисно відмовилась, вона добре відчувала, що її присутність завадить ніжній і теплій зустрічі закоханих. За інших умов місіс Пірсі була б розгнівана, але цього раз обійшлося мовчазною згодою і Арабела зрозуміла, що була права в своїх здогадках. 

Проте, нехай вона й не хотіла нової зустрічі з фабрикантом, думки про нього так чи інакше крутилися в голові і заважали працювати. Щось підказувало Робі, що цей випадок матиме наслідки, і небезпека загрожує не тільки батькові. Вчора він знову отримав листа і це не була ділова переписка. Конверт, підписаний впевненим, рівним почерком, одразу зник в кишені містера Пірсі, а сам від похмурнів і мовчки вийшов з кімнати, щоб закритися в кабінеті. 

Роздумуючи про це, Арабела зробила вже третю помилку в тексті. Вона зітхнула і поглянула у вікно - дощ припинився, отже можна було пройтися по свіжому повітрю, а заразом зробити деякі покупки.  

Крокуючи вулицями, вона майже не помічала куди йде, доки не зупинилася біля невеликої крамниці.  За вітриною скупчились різні екзотичні дива, які мало цікавили, та раптом  дещо привернуло її увагу та відірвало від роздумів.

На пляшці, що була упакована в щось схоже на папірус, красувався малюнок в стилі давнього Єгипту. Мода на все привезене з цієї країни дісталася і до їхнього містечка, хоча тут не виставляли в вітальні мумії, та не зберігали під склом речі, знайдені в пірамідах. Але “чарівних” бальзамів це не стосувалося і останнім часом такий товар користувався шаленим попитом. Арабела рішуче штовхнула двері і привітно посміхнулася чоловіку, що стояв за прилавком. Вона не могла пояснити собі, що саме її збентежило, але вирішила довіритись інтуїції. 

-Я не могла пройти повз вашого чудового магазину. Мене дещо дуже зацікавило!

- Буду радий догодити вам, мем. Що саме вам так сподобалось? - хазяїн крамнички розплився у посмішці. 

-Зізнаюся чесно, я просто шаленію від усього єгипетського! - вона покліпала очима, зображуючи справжній захват. - То оцей чудовий засіб - він також з Єгипту? 

- Так, мем, ви маєте рацію! Це тонізуючий бальзам, що приготовлений за старовинним рецептом фараонів. Тільки недавно з’явився в місті. Дуже дієвий склад і приємний запах, можна навіть додавати в каву!

-То ви рекомендуєте? - вона перетворилася на цілковиту зацікавленість. 

-Саме цей товар скоріше підійшов би вашому чоловіку, - трохи ухильно відповів власник магазину і зняв пляшку з полиці, дозволяючи оцінити всі принади дивовижного бальзаму.  Арабела намагалася прочитати склад, але побачила тільки ієрогліфи

-Чому саме?

- Бо засіб підвищує чоловічу силу і покращує розум. Це дає неймовірні результати! А для жінок в мене є дещо більш цікаве…

Він повів рукою в сторону зачиненою скляної полиці, але розум Робі вже підкинув їй шалену ідею. 

-Навіть не знаю… Я  б хотіла це купити, але чоловік не буде користуватись чимось з невідомим складом. Можливо це настій єгипетских жаб чи скарабеїв.

Жарт сподобався співрозмовнику, він розсміявся над дотепним зауваженням, але похитав головою.

-Ні-ні, ніяких жаб! - він зняв пенсне. - Тільки настоянка з цінних рослин: амарант, беладонна, золотий корінь, агава, корінь африканського йохімбе. Все це може зберігатися роками, якщо не десятиліттями, бальзам від цього стає більш дієвим, але його треба приймати обережно, щоб не було передозування! Цей витриманий п’ятнадцять років - ось, бачите печатку?

-І ви впевнені, що їй можна довіряти?

- Не тільки я! Багато хто з відомих людей залишились задоволеними… 

Серце Робі пришвидшило біг. Це був прозорий натяк. Звичайно власник крамниці не міг сказати прямо, хто віддав чималу суму за можливість стати супергероєм у ліжку. Наприклад, Рокшилд. Досі не одружений, самозакоханий, можливо він не просто шукав підходящу партію, а й полюбляв розважатися під червоними ліхтарями? В такому разі подібний бальзам повинен був привернути його увагу! А що до грошей… пан фабрикант на себе нічого не шкодував. 

-Це дуже заманливо, - Робі зробила вигляд, що розмірковує над покупкою. -Якщо ви не проти, я зайду до вас завтра! 

-Буду радий бачити, але не відкладайте, бо цей товар дуже швидко розбирають! 

Арабела посміхнулася на прощання і вийшла на свіже повітря,  де можна спокійно про все подумати. Якщо її здогадка була вірною, це принесло б величезне полегшення, адже тоді батькові ніщо не загрожувало! Залишилося тільки витягнути з фабриканта правду. 

Тільки…  але  це було не так просто! Не зізнається ж він в тому, що приймав без міри подібні “стимулятори”, тим більше тепер, коли перебував у безпеці! Треба було все розказати Лоренсу, разом вони могли швидше щось вигадати, а брат ніколи не відмовиться від такої пригоди!

 Вона так замислилася, що майже не дивилася по сторонах, аж поки не побачила екіпаж, що наближається до неї з шаленою швидкістю. Відскочивши назад на тротуар, Робі відчула , що холодний жах торкнувся її серця. Як би це було по дурному та безглуздо -  ось так загинути або стати калікою на все життя через власну неуважність! Вона ще не опанувала себе, а звуки досі долітали наче крізь щільну хмару, коли дверцята відчинилися і пролунав знайомий голос.

-Господи милосердний, Арабела, я ледь не померла зі страху! Мамо, з нею все добре! - Мері вистрибнула на тротуар, підбігла і взяла сестру за руку - Тебе зачепило? 

-Ні, я не постраждала! 

- В такому разі краще поїхали, бо тут зараз буде повно глядачів! Ми тебе підвеземо, сідай скоріше! 

Це зовсім не входило в плани і Робі без особливого задоволення погодилась на пропозицію. Як вона й гадала мачуха з сестрою тільки но поверталися додому і місіс Пірсі виглядала вкрай розгніваною. Її губи були стиснуті в одну нитку, а обличчя ще й досі здавалося блідим, як крейда.