Глава 16 (80)

Алекс вийшов із воріт останнім, жуючи на ходу протеїновий батончик. Коли він з’явився, з балконів пролунали схвальні вигуки, свист і оплески.

"Виявлено нову мову"

"Встановлення мовного пакета"

Подібні повідомлення стали його постійними супутниками від самого початку його гладіаторської кар’єри, але з часом їх ставало дедалі менше. Судячи з усього, глядачі не були одномовними, і щоразу, коли до Алекса долинали слова невідомою мовою, система тут же заповнювала прогалину.

"Мовний пакет встановлено"

Йому було цікаво, чи існує спосіб дізнатися кількість встановлених мовних пакетів, адже сам він уже давно збився з рахунку. А ще — чи достатньо в нього пам’яті для зберігання всієї цієї інформації. Як би там не було, Алекс уже цілком обґрунтовано міг вважати себе справжнім поліглотом.

— Це м’ясник!

— Покажи, на що здатен!

— М’яснику, порубай їх на шматки!

Почувши знайоме прізвисько, хлопець втомлено зітхнув — воно з’явилося після перемоги над "циклопом" і з часом причепилося набагато міцніше, ніж йому хотілося б. Хоча він досі не був упевнений, що саме стало причиною такого звертання. Його називають м’ясником тому, що він користується сокирами, чи тому, що продає Маммону м’ясо?

Як би там не було, Алекс не звертав уваги на вигуки. З кожним новим боєм кількість невидимих спостерігачів незмінно зростала, а криків і галасу від них ставало дедалі більше. І все ж ця моральна підтримка не давала йому абсолютно жодної користі й радше була джерелом роздратування, а не натхнення.

За час його відсутності арена знову змінила свій вигляд — цього разу робітники за відведений їм час викотили на пісок величезні камені. Окинувши поглядом масштаб змін, Алекс вкотре здивувався їхній продуктивності. У проміжках між боями ці хлопці якимось чином примудрялися повністю змінювати поле битви, витрачаючи на це лише кілька годин. Масивні валуни, сірі й гладкі, наче обточені водою, були розкладені по арені без жодного видимого порядку, ніби їх просто розкидали, не переймаючись симетрією. Деякі камені були значно більшими за решту. Вони височіли над його головою, суттєво обмежуючи поле зору. До того ж ближче до центру їхня кількість зростала в рази — рухаючись уперед, Алексу доводилося дедалі частіше звертати, обходячи чергову перешкоду, щоб дістатися місця початку бою.

"Око хижака"

[Навичка "Око хижака" активована]

Поле зору миттєво розширилося, але навіть це не надто змінило ситуацію. З усіх боків Алекса оточували кам’яні перешкоди, наче він прокладав шлях крізь химерний лабіринт.

Зміни ландшафту арени мали зробити бій видовищнішим, але це аж ніяк не означало, що оновлене оточення давало воїнам Маммона бодай якусь перевагу в бою. Здебільшого під час битв їхні супротивники використовували тимчасові споруди значно ефективніше.

Одного разу вони билися проти величезних земляних черв’яків, яких розпорядник боїв, за своєю звичкою, чомусь називав "Сиренами". Того дня як декорації робітники використали товсті сітки, щедро розвісивши їх по всій арені. Звісно, нічого доброго з цього не вийшло — прудкі тварюки просто зарилися в пісок і розповзлися в різні боки, а потім... Це був цілковитий хаос — монстри швидко пересувалися під шаром піску, повністю приховуючи свою присутність, а воїни не могли ступити й кроку, щоб не заплутатися в сітках. Черви нападали несподівано, раптово виринаючи з-під землі й один за одним затягуючи своїх супротивників під землю. У результаті монстрам знадобилося не більше п’яти хвилин, щоб повністю зачистити арену від безсмертних. Тоді Алекс здобув перемогу самотужки, і то лише завдяки "Оку хижака". Воно сигналізувало про наближення тварюк, підсвічуючи червоним їхні вразливі місця навіть крізь ґрунт.

Не схоже було, що Маммон здатен вчитися на власних помилках, а отже, ця ситуація могла повторитися й сьогодні. Якщо цього разу їхніми супротивниками виявляться якісь дрібні монстри, здатні ховатися в щілинах між камінням, цілком можливо, що Алексу знову доведеться витягувати бій самотужки.

Розмірковуючи про це, хлопець підняв погляд угору. З високих балконів глядачі напевно бачили все поле бою — розставлені навколо валуни аж ніяк не заважали їм оглядати арену. Неважливо, наскільки важкою буде сутичка, для них це лише вистава — захоплива, але безпечна. Та й Маммон навряд чи замислювався над тим, як оточення на арені вплине на перебіг бою. Навіть за найгіршого розвитку подій він зможе в будь-який момент воскресити своїх воїнів, а отже, результат бою заздалегідь вирішений, і зовсім неважливо, хто їхній супротивник. Алекс був упевнений, що цю рогату жабу цікавило лише видовище зараз і бенкет із м’яса після бою.

Поглинутий своїми роздумами й керуючись лише відчуттям напрямку, він не без труднощів дістався центру арени. Решта учасників уже зайняли свої позиції, звично ставши навколо викладеного чорним камінням острівця. Із боку західних воріт пролунав гуркіт, сповіщаючи про їхнє закриття. Крики глядачів усе ще витали в повітрі, але в одну мить їх перекрив огидний скрипучий голос, що пролунав із гучномовця:

— А НУ ЗАТКНУЛИСЯ ВСІ, ТРЯСЦЯ ВАШІЙ МАТЕРІ!!!

Крики й свист тут же стихли, після чого Маммон продовжив уже спокійним голосом.

— Шановні гості, кха-кха... Я щасливий, що організовані мною тематичні бої набули такої популярності. На цій арені ми з вами стали свідками епічних битв, що завершилися загибеллю легендарних монстрів часів Еллади. Кхе... — Як і зазвичай, кожна його фраза завершувалася сухим кашлем. — Ви можете подумати, що вже бачили все, але не поспішайте з висновками, адже для наступного бою я підібрав по-справжньому легендарного супротивника! Кхе-кха. Без зайвих слів, почнімо!

Після його слів ареною рознісся гуркіт, земля затрусилася, і чорна кам’яна підлога в самому центрі розійшлася в боки, відкриваючи світові прірву, що світилася зеленим туманом. Попри те, що Алекс уже багато разів бачив щось подібне, видовище незмінно заворожувало, не дозволяючи відвести погляд. Хай те, що відбувалося зараз, і було справою рук Маммона, народження нового Розлому все одно виглядало неймовірно й водночас притягувало погляд. До того ж, як і щоразу перед боєм, Алекса охоплювала цікавість — що за супротивник дістався їм цього разу?