Апорія

(108)

Під вокзальною лавкою крихти.

Голубина зграя, шурхотить під ногами,

випрошує милостиню в байдужих перехожих.

«Подайте заради Христа», -

Прошепоче божевільний, розвалившись на лавці

І засне, щоб вже не прокинутись.

Чий голос чітко промовить:

«Поїзд відправляється»,

А тим часом він спить,

Вкрившись саваном шовкової пилюки.

«А в лавки ніжки шоколадні?» -

Замислиться хлопчисько, якому матуся не купила іграшку.

«А й справді - шоколадні», -

подумає іржа і продовжить трапезу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше