Облицьовані зорі розплетені вчора.
Перламутрові кільця нагадують тишу.
Усипальниця світла без скельця озону.
І мандруючі вічно обвуглені брижі.
У тандемі творіння все здається поталі.
Зголоднілі й безликі ці ваші титани.
Там крутитиме темрява знову педалі.
А ти дивишся в небо неначе востаннє.
Відредаговано: 30.11.2025