Реєстрація

Апорія

(102)

Кладовище росте усе далі.

За обрій, за зоряну тінь.

Безтурботне, замшіле стежками

У хмарах тяжких благовінь.

Навпростець через нього до Бога.

Птахами летять туди сни.

Благородна, почесна дорога

Де найкращі з людей полягли.

30.11.2025

Грицик Наталія

Подобається

#1192 в Різне
#194 в Поезія

У тексті є: вірші, поезія, метафоричність

Відредаговано: 30.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше