Апорія

(102) 30.11.2025

Кладовище росте усе далі.

За обрій, за зоряну тінь.

Безтурботне, замшіле стежками

У хмарах тяжких благовінь.

 

Навпростець через нього до Бога.

Птахами летять туди сни.

Благородна, почесна дорога

Де найкращі з людей полягли.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше