Муки мої, страждання:
Трансформовані, перекручені.
Я на кручі стою, тримаюся
Не накручую довгі кучері.
Безтурботності вже немає.
Чи була вона чи наснилася?
Прометеї – це моя зграя:
Пробуджені та приречені.
Я прощаю чи то прощаюся.
Помирає надія чергова.
Чергувала у храмі байдужості
Славна дівка та ще й гонорова.
Гомоніли, печалились матінки,
Що доля у нас нещаслива.
Щипайте траву мої ослики,
Лебідки спраглі до дива.
30.11.2025
Відредаговано: 30.11.2025