Під моїм килимом океан.
Гнилі, пластикові зуби
Викидаються на берег.
В легенях деренькоче
Вчорашній подих.
Шлюпка серед води,
Що пахне пральним
Порошком, метаном
І старим запліснявілим кахлем.
Хвилі штовхаються
Та відбиваються від стін,
Б’ють посуд та ламають
Світобудовне начиння.
Я чинна президентка
Цієї кімнати.
Я оголошую повстання!
Повстаньте острови байдужості
Та викиньте цих свавільців у море.
Коли настане світанок, то залишаться:
Я, ти і поверхневий килим.
23.10.2023
Відредаговано: 30.11.2025