Апорія
(96) 06.10.2024
Чоловіче, кімната повна людей.
Та ти бачиш все чорно-білим.
Є чоловіки, а є домашнє приладдя.
Є чоловіки, а є інкубатори.
О, я відчуваю твій погляд любові.
Здається почуття покинули цю вечірку,
Бо у смартфоні вона виглядає наче лялька,
А тепер ти дивишся як вона чихає.
Ти хочеш бути малятком,
Щоб тобі підтирали дупу.
Ти хочеш бути малятком,
Щоб тебе годувала матуся.
Ти хочеш бути малятком,
Щоб отримувати лише задоволення.
Та ті часи минули, пора змиритися,
Що ти не маля.
Жінко, кімната повна людей.
Та ти бачиш все чорно-білим.
Є жінки, а є мішки з грошима.
Є жінки, а є вирішувачі проблем.
О, я відчуваю твій погляд любові.
Здається почуття покинули цю вечірку,
Бо у смартфоні він виглядає наче мачо,
А тепер ти дивишся як він пітніє.
Та все зміниться коли в кімнаті
Будуть просто люди.
Усе довкола кольорове. Усе незабутнє.
Люди, як люди зі своїми тарганами.
Справжні дорослі: майбутні тати та мами.
Відредаговано: 30.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
