Одержимість моєю валізою.
Я Кассандру тримаю під кіркою,
Що сміється в мені Мона Лізою
І працює невдахо-касиркою.
До кінця я не можу зібратись.
Приурочити плин потрясінь.
Аромати відварених ратиць.
Недолугість примарних весіль.
Розумію байдужість я долі,
Тож тікати волію від згуби.
Чому ж ноги тоді такі кволі,
Коли чую загрозливі сурми?
Уві сні ми притулок шукаєм.
Ця стратегія гірша за смерть,
Бо ти нехтуєш істини краєм
Й зупиняєш свою круговерть.
Світ ганчірку червону здіймає,
Закликає вступати у бій.
Чи приходило в голови майя
Такі виверти наших подій?
Відредаговано: 30.11.2025