Апорія

(85) 19.11.2024

Одержимість моєю валізою.

Я Кассандру тримаю під кіркою,

Що сміється в мені Мона Лізою

І працює невдахо-касиркою.

 

До кінця я не можу зібратись.

Приурочити плин потрясінь.

Аромати відварених ратиць.

Недолугість примарних весіль.

 

Розумію байдужість я долі,

Тож тікати волію від згуби.

Чому ж ноги тоді такі кволі,

Коли чую загрозливі сурми?

 

Уві сні ми притулок шукаєм.

Ця стратегія гірша за смерть,

Бо ти нехтуєш істини краєм

Й зупиняєш свою круговерть.

 

Світ ганчірку червону здіймає,

Закликає вступати у бій.

Чи приходило в голови майя

Такі виверти наших подій?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше