https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1762634301_23.png
Апорія
(84) 07.10.2024
Я вип’ю вогонь твого тіла, людино,
бо вітер зламав мої два крила.
Я шепіт лавин, уїдлива глина,
сушена правда, важка глибина.
Я вип’ю останні сльози розпуки,
бо нічим печалитись вічній мені.
Триматиму руки, твої теплі руки
на скелі із брухту і новизни.
Я пломінь, що бачать в далекім тунелі.
Кроки до мене беззвучні, легкі.
Про мене балади складають поети,
про мене трагічні пишуть пісні.
Вогонь, що поглину згорнеться клубочком
та спатиме тихо у жерлі зірок.
Там в оксамиті, у відправній точці
ми разом почнемо новий Рагнарок.
Відредаговано: 30.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
