Апорія

(79) 17.03.2024

Тисячі очей пряною беладоною

змащують твою егоцентричність.

Народженні стояти на мармурових пʼядисталах.

Викормлені чужим потом.

Виховані багряними плямами на килимах.

Кожне слово – провидіння.

Кожен подих – пахощі цитринової амброзії.

Ти піднімаєш кінцівку. Натовп. Овації.

А ти лише декорація людського бажання

 належати до чогось «великого».

Дико. Так дико серед савани

 монументальних надгробків з віконцями.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше