Я, не повіриш, сонцем під водою
Розпеченим, приреченим була.
Я Пенелопа на захисті престолу.
Комусь я непідвладна однина.
Я вічний смуток, холод Ніфельгейму.
В мені всі завмиратимуть слова.
Я на слонах пройду крізь Піринеї.
І в посуху прийду, як та гроза.
Я воскресаю у часи жалоби.
Я проливаю кров свою святу.
Я кіготь звіра, серце антилопи.
Чи здатна ти узріти чистоту?
Відредаговано: 30.11.2025