Ти сонце в долоні моїй заховаєш.
Не відаєш правди, ти правди не знаєш.
Злетіла з лиця я опереним криком.
Єдина на волі. В полоні реальнім.
Усе як в останнє. Повстануть печальні.
У танці заплуталась. Нитки рожеві
На тілі, як вени. Лоза вся по стелі.
Здається ми мертві і нам все байдуже.
Тримайся за поручень ранений друже!
Столітньої витримки наша покора.
Убогі невільники йдуть всі на дрова.
Кремезні за серце тримають лещата.
Кохати? Немає нікого кохати.
Всередині мене вепри і леви,
Протуберанці сталевого неба.
Тобі не помітити очі печальні.
Перон, пістолет та авгієві стайні.
Відредаговано: 30.11.2025