Апорія

(57)

Зітри посмішку.

Тобі не личать теракотові стільці на стелі.

Ти вульгарна та розбещена

констатація присутності перлів у мушлі.

Покажи іммельман, бочку, мертву петлю

та кобру групі пуголовків у брудній калюжі.

Приховуй багряний місяць за пазухою

консервативних вередунів в підгузках.

Дублюй личину для кожної зледенілої статуї,

що боїться зійти з постаменту та втратити нагріте місце.

І не дай боже, я побачу хоч пів сантиметра, твоєї оголеної шкіри.

Я виколю усім очі, а тебе покладу до кишені.

24.03.2023

Подобається

#1191 в Різне
#194 в Поезія

Відредаговано: 30.11.2025