Відлига увірвала трохи світла.
Літа скрегочуть під тяжким ярмом.
Ядром, на уповільненому вдиху,
пиху штовхаю, вражену теплом.
Добром не викладеш дорогу до Ґраалю.
Скрижалі промовчать про божий дім.
І дим, що бувоніє, пробирає
Зігра крещендо на одрі твоїм.
Відредаговано: 30.11.2025