Я поведу тебе дорогою розпуки,
Палац стоїть, роздроблений мечем.
Кружляють мого серця темні круки
І випадає кров п'янка дощем.
У світі цьому не існує болю,
Жодній істоті горе - невтямки.
І дихаєш ти світлом під водою,
І все довкола наче навпаки.
Глухий почує солоду звучання.
Сліпий побачить скрегіт коліщат.
Не знайдеться тут місця для прощання.
Немає тут ні виходів, ні врат.
Іди за мною, й не відчуєш втоми!
У склепі всі опиняться думки.
Не опирайсь траві, що гріє стопи.
Полиш усе. У світі цім живи.
Відредаговано: 30.11.2025