На колючки, на гострі друзки
Лягаю я, щоб чути плач
Голодних душ, розбитих горем.
Тягнусь рукою, тру їх сльози,
Кажу, що буде світлий день,
Що вже не випадуть морози.
Горить свіча, жадає правди
У вірних, людяних серцях.
Не втомимось ми пам'ятати,
Бо то НАШ біль, і сум, і страх.
Відредаговано: 30.11.2025