Апорія

(31) 22.11.2021

Човгає стрілка по колу,

обглотуючи кісточки

та перетворюючи динозаврів

 на чорне золото.

За горизонтом холоднішає.

Гребінцем вичісую заскорузлі кривди.

Глитаю лакричні пігулки,

поки вітрюган роздмухує листове багаття.

Читаю між скелястих прогалин закоцюрблених літер,

що в комині миттєвостей вже чигає вона. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше