Апорія

(24) 2020

Кипить безнадія в щілинах

Прогумованих напівзітхань.

Я не вірю в бога – джина,

І в потоки його посилань.

 

Чую крики метушні глухої,

Подайте людям хліба та вина.

Сміливці ми на попелищі Трої,

Протертий порох вічного млина.

 

Замість крові – пластику скрегіт,

Замість думки – блазнів лайки,

Пусті голови чують лиш лемент,

Порожні живуть навпаки.

 

Під ногами протони і кварки,

За екзосферою – невиданий світ,

А ми чіпляємо за краєчок прилавку,

І просимо лиш цигарки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше