Апорія

(1) 27.06.2012

Ми розщеплені поза рамками криогенних камер,

в який досі по днищах ростуть коралові рифи,

пробиваючись крізь прошарок беззмістовних початків,

що розчинялись в льодяній корі часу,

так і не ставши завершеними.

Згодом ми реінкарнували у вусатих бороданів,

які зберегли здатність не старіти

та доводити вагони початків до кінцевої станції,

де люди розгрібатимуть винаходи немов навіжені,

бігаючи навипередки в прогресивності.

Але нам не вдалося стати безсмертними

і ми скам’яніли постаментами,

які лиш інколи піддавалися реставрації

Власної Пам’ятної Величності. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше