Глава 8. Гідра

Світло в кімнаті згасло.

Леон зник.

Яна спробувала розірвати системний зв’язок.

Інтерфейс не відповідав.

— Що сталося? — запитав капітан.

— Протокол заблокував підключення.

На сфері засвітилися дев’ять контурів. Вони стягнулися навколо темної поверхні.

Олег підбіг до панелі.

— Живлення комплексу падає.

— Відходимо, — наказав Гайдук.

Двері не відкрилися.

Перед Яною з’явився відлік.

ВІДНОВЛЕННЯ ПОЧАТКОВОГО СТАНУ:

00:00:08

— Леоне! — крикнула вона.

Він не відповів.

00:00:05

Капітан ударив по дверях аварійним інструментом.

— Олеже!

— Немає керування!

00:00:03

Яна побачила ще одне повідомлення:

ЗОВНІШНЮ КОНТРОЛЬНУ ТОЧКУ ЗНАЙДЕНО.

00:00:01

Вона не встигла нічого сказати.

Біль пройшов від шиї до хребта.

Яна розплющила очі.

Вона стояла на колінах у залі з високими постатями. Олег тримав її за плечі. Ларін стояв поруч, Марк — біля проходу.

— Яно? — сказав Олег. — Ви мене чуєте?

— Чую.

Вона не розуміла, чому всі дивляться на неї.

На внутрішньому боці шолома не залишилося темних точок.

Перед очима йшов процес:

ВИКОНАНО: 56%

БАЗОВИЙ ІНТЕРФЕЙС ДОСТУПНИЙ.

ЗІР: ПІДКЛЮЧЕНО.

СЛУХ: ПІДКЛЮЧЕНО.

Яна вже бачила ці повідомлення.

Ні.

Не бачила.

Вона точно знала, що інтерфейс активувався вперше.

Під основним вікном блимав ще один рядок:

АВТОНОМНИЙ ЖУРНАЛ СТАНІВ.

ВИЯВЛЕНО ЗАПИС ПОЗА ЛОКАЛЬНОЮ ХРОНОЛОГІЄЮ.

ВІДНОВЛЕНЬ: 1.

— Що означає «відновлень»? — запитала Яна.

— Де? — Олег підніс сканер.

— В інтерфейсі.

— Він щойно запустився.

— Знаю.

ЗАВЕРШЕНО АДАПТАЦІЮ ПЕРШОГО РІВНЯ.

АВАРІЙНЕ ЗАВДАННЯ:

АКТИВУВАТИ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ВУЗОЛ.

Під завданням уже була відкрита карта.

Блакитна лінія показувала весь маршрут до вузла, хоча Яна ще не виходила із залу.

Поряд стояв готовий фрагмент коду:

ДОЗВОЛИТИ ВІДНОВЛЕННЯ ВЦІЛІЛИХ СИСТЕМ ЗА ОСТАННІМ СТАБІЛЬНИМ СТАНОМ.

— Я цього не писала, — сказала вона.

— Чого саме? — запитав Ларін.

— Тут є готова зміна для енергетичного вузла.

Олег подивився на неї.

— Ви п’ять хвилин тому не знали, що вузол існує.

— Я пам’ятаю.

Вона відкрила автономний журнал.

Більша частина запису була пошкоджена. Збереглися короткі фрагменти:

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ВУЗОЛ — ВИКОНАНО.

ВИРОБНИЧИЙ ВУЗОЛ — ВИКОНАНО.

ЦЕНТРАЛЬНЕ ЯДРО — ДОСТУП.

АВАРІЙНИЙ ПРОТОКОЛ — АКТИВОВАНО.

Від останнього рядка стояв час, якого ще не було.

Через п’ять годин і тридцять одну хвилину.

Яна показати журнал не могла. Тому просто переказала.

— Ви хочете сказати, що вже активували вузол? — запитав Олег.

— Не пам’ятаю цього.

— А інтерфейс пам’ятає?

— Схоже на те.

Ларін викликав корабель.

— Капітане, у нас нова проблема.

— Зі старими вже закінчили?

— Ні.

Цього разу до енергетичного вузла дісталися за двадцять дві хвилини.

Яна знала, де відкривається спуск. Знала, що санітарний механізм у залі наведе зброю. Знала, який статус потрібно додати.

Вона не пам’ятала, звідки це знає. Просто читала журнал і виконувала збережені інструкції.

Олег майже не ставив запитань. Лише занотовував час.

Після запуску вузла інтерфейс відновив мовний модуль і системний зв’язок.

ПОПЕРЕДНІ ПОСИЛЕННЯ ВИЯВЛЕНО В ЖУРНАЛІ.

ПОВТОРНЕ ФОРМУВАННЯ…

ВАРТІСТЬ ПОВТОРНОГО ФОРМУВАННЯ ЗМЕНШЕНО: 27% → 9%.

Тіло Яни відреагувало швидше. Срібні нитки відновили канал за кілька хвилин.

— Це вже було зроблено, — сказала вона.

— Не з вашим тілом, — відповів Олег. — Сканування до активації було чистим.

У виробничому вузлі лежала ще не виготовлена теплова матриця.

Інтерфейс зберіг її точну структуру. Цього разу виробництво тривало дев’ять хвилин.

Через три години вони знову стояли перед центральним ядром.

Капітан пішов із ними.

— Якщо журнал не помиляється, саме тут запустилося відновлення, — сказала Яна.

— Після чого? — запитав Гайдук.

— Після втручання в захищене ядро.

— Тоді не втручайтеся.

— Мені треба зрозуміти, що саме система вважає втручанням.

Леон з’явився одразу після відкриття дев’ятих дверей.

— Ти повернулася, — сказав він.

— Ми вже зустрічалися?

— Так.

— Я не пам’ятаю.

— Ти не можеш пам’ятати. Твоя пам’ять повернулася до контрольної точки.

— А ти пам’ятаєш?

— Я бачу наслідки відновлення в зовнішніх системах. Частину даних протокол не зміг видалити.

— Як він називається?

— Офіційна назва складається із сорока семи знаків.

— Коротше.

— Автономний аварійний протокол захисту й завершення операції.

На Яниному інтерфейсі з’явилася додаткова позначка:

ЗОВНІШНЯ НАЗВА: ГІДРА.

— Чому Гідра?

— Назву дали пірати, які зіткнулися з ранньою версією протоколу. Вони від’єднали один захисний канал. Замість нього запустилися два резервних.

— І назва залишилася?

— Так.

Гайдук оглянув сферу.

— Цей протокол повернув час?

— Він відновив локальну ділянку простору до збереженого стану, — відповів Леон. — Для вас різниці майже немає.

— Наскільки велику ділянку?

— Комплекс, корабель і найближчу частину поверхні.

— А якщо хтось загине до того, як Яна дістанеться ядра?

— Відновлення не буде.

Гайдук повернувся до неї.

— Чули?

— Так.

— Журнал може показати, як зупинити протокол?

— Ні.

Яна відкрила структуру Гідри. Цього разу не підключалася до ядра. Дивилася лише на зовнішні канали.

Протокол живився окремо. Від центрального вузла до нього йшли дев’ять резервних ліній.