Апетит приходить під час їжі

Поки я обшукувала полички, мене на цьому спіймав дракон. Він притулився до одвірка і спокійно запитав

- Ну і що ти тут робиш?

- Здобуваю собі їжу. - не те щоб я засоромилась чи якось налякалася, ні. Якщо я голодна, то це моя задача роздобути для себе їжу, і немає нічого такого в тому щоб задовольнити свою потребу. Тим паче потребу в їжі. Але все ж таки трошки ніяково. Бо нишпорю тут по кладовим, наче якийсь пацюк. Хоча я не винна в тому що в них якась дивна система зберігання: шукаю те що мені треба.

- Їжа знаходиться на кухні - спокійним голосом повідомляє Ар з прихованою цікавісттю спостерігаючи за моїми діями - а що ти робиш в знахарських кладових? Тут немає нічого придатного для їжі.

- Справді? - саркастично хмикаю, продовжуючи свої пошуки - А мені здалося, що це звичайний бакалейний відділ. О! - нарешті знаходжу пляшечку з олією, на етікетці намальована зелена оливка. Відкупорюю щоб понюхати. Так, саме те що я зазвичай використовую вдома. Залишилась сіль. Може пошукати на алхімчному столі? Пляшечка з олією переміщається в мою імпровізовану корзинку. 

- Тільки не кажи що ти зібралась це пити... - його брова вигинається дугою, а в голосі чуються здивовані нотки 

Мовчки підходжу до алхімічного столу, стискаючи губи щоб не видати посмішку. і починаю оглядати що там є. Деякі інгредієнти підписані як от Корень нірну або вітряний пил. Дещо явно підійде як спеція до страв - куркума, базилік або шавлія. Цікаво звісно, але все не те. Мені потрібна звичайна сіль! в кутку столу знаходжу невеличку глиняну непідписану миску. Вміст дуже схожий. Але треба переконатись. Облизую вказівний палець і швидким рухом занурюю його в білі кришталики. І так само швидко злизую їх з пальця. Встигаю помітити як Ар лякається і шумно набирає повітря. На язику відчувається знайомий смак. Навіть трошки примружуюсь - солоно. 

- Ммм.. Саме те що я шукала. - переводжу погляд на ошарашеного дракона - Ну, я наче все зібрала. Пішли готувати? 

- І часто ти в пошуках їжі засовуєш пальці в алхімічні реагенти? - брова все так само вигнута і він з подивом розглядає мою "корзинку": два яйця, пляшечка олії та мисочка солі. На кухні я планую роздобути хліб і місцеву сосиску, дуже вже вони мені до смаку припали. 

- Тільки щоб переконатись в своїй гіпотезі. Не дуже часто. - прохожу в сторону кухні, чоловік слідує за мною.

Вигружаю всі свої знахідки на стіл біля кухонної плити. З холодного ларцю дістаю дві сосиски - тоненьки домашні ковбаски з якоїсь птички, як я вже встигла скуштувати за обідом. І помідор, теж до смаку буде. Знаходжу глечик з яблучним соком - це з'ясувалося просто по запаху, навіть пальці совати не довелося. Залишилось тільки хліб знайти. Це найголовніше. Обнишпоривши полички доходжу висновку що хліб тут пекуть щодня, скоріш за все зранку. Он дріжжі розведені стоять. Але я знайшла залишки порізаного з вечері - їх виклали на пергамент і поклали сохнути. Сухарі це звістно круто, але поки воно не встигло висохнути, я його з'їм. Не дуже мякеньке звістно, і сендвіч з цим не зробиш, але для того щоб мокати в жовток - підійде. 

Ар вмостив свою тушку прям на величезному столі в центрі кімнати. Хіба що ногами в повітрі не мотиляє і дуже уважно слідкує за кожним моїм рухом.

- Ти їсти зі мною будеш? На тебе готувати?

- Хм... - помітно що задумується чи не отрую я його часом - А давай. Я зголоднів насправді. 

- Ну обїдатися перед сном ми не будемо, тож по яєчку на ніс буде ідеально - розмірковую вголос я

- Тобі видніше. Я якось не звик харчуватись будівельним матеріалом - пирхає

- Це буде смачно от побачиш - запевняю його, як колись мама запевняла маленьку мене. Осікаюся, бо це ж дракон... - Ну принамні мені до смаку... Не сподобається - викинемо 

- А мені подобається ця твоя простота - задумливо тягне

Тим часом я усвідомлюю що не маю жодних уявлень як здобути вогонь.. Так ну якщо для запуску цієї шайтан машини потрібна магія, я дуже сильно лопухнулась, але ж на кухні працюють і люди, а вони без магії. Нічо впораюсь. При недовгому огляді знаходжу білий камінчик на боковій стороні плити. Ну можливо це треба натиснути. В центрі плити спалахує невеличкий вогник. Так, а якщо покрутити? Білий камінчик не хоче крутитися і тільки "їздить" в різні боки, рухи камінчика повторює вогник.

- Натисни сильніше щоб збільшити вогонь

- Дякую - повторюю все що мені сказали і досягаю ідеального середнього вогню

На поличці швидко знаходиться сковорідка з товстим дном. Завелика для двох яєць, але якраз сосиски розігрію. Ставлю сковорідку на вогонь і відкуркорюю пляшку з олією. Ар переміщається за спину

- Рар - ричу я, подумки відмічаю що ім'я дуже вдобне для рику - Не стій за спиною

Дракон мовчки відходить ліворуч і сідає на стіл що впритул стоїть до плити. Я наливаю трохи олії на правий бік сковорідки. Розбиваю туди два яйця, додаю дрібку солі. На лівий бік викладаю дві смажені сосиски. В кришку від сковорідки наливаю трошки води і перевраю накриваючи. Це мій улюблений лайфхак. Тоді  жовток залишається рідким, а білок достатньо готовим.

- Тепер поки чекаємо, тягни посуд - розвертаюсь до дракона

- Вишуканий посуд в дальніх коморах, тож може обійдемось глиняним? - киває він на одну з полиць

- Боїшся пропустити щось з моїх дій?) - відверто посміхаюсь і дивлюсь йому прямо у вічі - не варто, я можу повторити все це купу разів, тим паче що раз на раз не виходить і якісь деталі можуть відрізнятися. - тягнусь по тарілки. - Та і взагалі якщо тобі прийдеться це до смаку, то я навчу тебе готувати, це не важко. Подай будь ласка пару кухлів з верхньої полички, бо я не дотягнусь.

Поки дракон дістає кухлі, я знаходжу в шухлядці металеву лопатку і розкладаю нашу нехитру вечерю. Чи це вже сніданок? По одному яйцю і одній сосисці в кожну тарілку. Докладаю також трохи підсохлого хлібу. Все в тій же шухлядці беру ніж, нарізаю помідор дольками та теж розкладаю по тарілкам. Чоловік швидко зорієнтувавшись розливає сік по кухликам і відкривши одну з шухляд завмирає: