4

Чоловік, схоже, перетравлював мої слова і намагався збагнути, чи я приколююсь, чи дійсно така дурна.

Яка ганьба! Та я вже втомилась відчувати сором. Просто хай змириться, що я дивачка, і більше ніколи не зверне на мене уваги.

Навіть винувато голову опустила, не знаючи, що ще можна додати, аби не закопати себе ще глибше.

– Я, звичайно, чув, що Водолії доволі оригінальні індивідууми. Але вперше стикаюсь особисто, – видав він.

Підвела на нього погляд. Схоже, я зовсім не розізлила чоловіка. Навпаки.

Дивно, здається, знайшовся хтось, хто вважав мою дуркуватість гарним почуттям гумору.

– Міє! Вже все готово? Час накривати на стіл! – до кухні зайшла Жасмін.

Леле! Чого ж вона так невчасно з’являється постійно!

Я стояла навпроти чоловіка, а між нами була склянка апельсинового соку й журавлиний соус.

– Леве, тебе кличе матінка, – гордо промовила дівчина.

І зупинилась. Всім видом показуючи, що нікуди не піде без нього. Ще й руки склала на грудях, так щоб напевне всі зрозуміли твердість її намірів.

«Матінка», – подумки перекривляла я писклявий голос шатенки. Теж мені, манерна аристократка блакитної крові.

– Я ще не закінчив, – спокійно відповів Лев і повернувся до прибирання апельсинових шкірок.

– Але це терміново! – наполягала пискля. – А ти взагалі не маєш права під час готування нічого робити для себе.

Останнє вже адресувалось мені.

Нехай мене й пригостив Лев, хтозна, що ця набреха може господині розповісти! І як прикрасити!

Я хутко відставила склянку і кинулась викладати всі страви у сервізні блюда.

Більшу частину гарячого приготувала ще в обід, до загарбницьких походів на ринок. І воно стояло у духовці, аби не охолонути та дійти.

– Нагадай, будь ласка, як тебе звати? – Лев роздратовано звернувся до Жасмін.

Дівчина ледь очі не згубила, так вони розширилися від обурення. Важко задихала, зблідла, ще й рота на додачу відкривала-закривала, не знала, що сказати.

Хоч би свідомість не втратила.

Лев тим часом перевів питальний погляд на мене.

– Це пані Жасмін, донька подруги вашої матінки.

– Тобто це не новий член родини, якого я випадково пропустив? – уточнив чоловік.

Уф, халепа! Навіщо ж мене ставити у таке незручне становище? І дурному ж зрозуміло, що тут явні наміри на майбутнє залучення Жасмін до сім’ї. Пам’ятаю, що переді мною затятий холостяк, але ж мене крайньою робити не треба.

Ці особини чоловічої статі! Весь час прямі, як лінійка. Взагалі ніякої делікатності.

Злякано глянула на Лева. Той зітхнув і подивився на Жасмін важким поглядом:

– Наскільки пам’ятаю, ти у нас гостя, тому будь така ласкава і прогуляйся садом, якщо нема чим зайнятись. Щойно вечеря розпочнеться, тебе покличуть.

Ох йой! Навіщо ж так грубо? Тепер мені точно непереливки буде. Чи ні? Нехай самі між собою розбираються, а я тут просто працюю. Де там сервізні прибори?

– Це вже виходить за будь-які межі! – вражена такою прямотою Жасмін розвернулась і пішла геть.

Здається, навіть почала плакати.

– Не хвилюйся через неї. Якщо будуть якісь проблеми, звертайся. Я все владнаю, – Лев мені підморгнув.

Угу, сам створив, сам владнав. Геніальний план, краще не вигадаєш.

Але ж не сперечатися, тому просто мовчки кивнула і прийнялась далі за роботу.

– Краще допивай швидше, свіжий сік корисний лише перші п’ятнадцять хвилин, – усміхнувся на всі тридцять два.

Хтось намагається бути милим, але щось я вся на нервах. Ця Жасмін сюди їздила як до себе додому і мала неабиякий вплив на пані Агапію.

Чоловік тим часом прийнявся мити соковижималку.

– Пане, я сама можу помити. Власне, це моя робота. А вас кликали батьки, тож можете спокійно все залишити, – наважилась запропонувати натомість.

– Так, Міє! – суворо промовив чоловік. – Ніяких «пане», зрозуміло? І до мене на «ти». Домовились?

Останнє вже прозвучало більш м’яко.

Угу, домовились. На «ти» і по імені. Левусик.

– Як скажете, втім наполягаю, щоб роботу завершила я.

– Руки не відсохнуть, якщо після себе швидко все ополосну. А мама, здається, і без мене непогано розважається з Жасмін.

Все ж таки на кримінальний авторитет він точно не схожий. Тоді що за сайт з дівчатами може бути? Моделі? Продаж фото моделей? Чи вони розміщають своє оголошення про роботу, а агентства і фотографи їх обирають?

Так, скоріше за все, щось в такому дусі.

Навіть якщо ні, краще буду вірити у цю версію. Одразу стало спокійніше працювати.

– Леве Даниловичу! – гаркнуло щось зі сторони коридору.