ー Вставайте! ー викрикнула наглядачка, яка встала біля дверей в коридор.
Через її наказ діти підвелися з ліжок, а ті, що ще спали почали застеляти їх. Далі всі пройшли в коридор, крізь який вони проходили чи то в класи, чи на задній двір, чи в їдальню, куди вони й направлялися. Підходячи до кафетерію діти по черзі брали таці й клали на них тарілки, накладаючи собі якусь поживність.
До столу, який стояв в крайньому кутку їдальні підійшов хлопець, за ним вже сидів його знайомий. Кілька хвилин вони їли, втупившись в тарілки.
ー Дістав? ー майже тихо сказав хлопець, що підсів.
ー Так, ー знайомий підставив долоню до рота і за мить поставив руку на край таці.
Заховавши під тацю такий жаданий співрозмовником намоклий папірець, він продовжив:
ー Якщо чесно, я захопився тобою, коли вперше почув твій план, але ти знаєш мої слабкі сили - це не чесно, хоча б розкажи причину втечі
ー Ця військова база, яку переробили на дитячий садок для мене як клітка, в дитинстві я відчув повну свободу, а ту…т ー він зненацька замовк, дивлячись вправо, але пізніше не змінюючи пози сказав останнє слово. ー Папеклюшка.
ー Добре, Карле, я візьму ще одну тарілку, ー витер губи серветкою.
Він поклав її біля того місця, де сховав папірець та підвівшись і забравши з собою тацю, пішов до “великої посудомийки”. Так діти взяли за звичку називати пункт збору посуду.
Хлопець теж підвівся і взяв з собою тільки серветку з папірчиком, на якому перманентним маркером було написано години змін охоронців, які чергували біля воріт на цю територію.
「 9:10-12:00 перший
12:10-15:20 другий
15:30-1:00 третій
1:00-9:00 четвертий 」
Він вже підкупив одного охоронця (2 зміна) грошима, які отримав за перекупівлю коміксів з рейтингом вище дозволеного, але той не хотів давати інформацію про співпрацівників. Тому хлопцю довелося шукати сміливців серед своїх, він його знайшов, та й на цього добровольця не подумали б чогось лихого, оскільки він отримав діагноз психічно хворого.
Хлопець, поки роздивлявся листок дійшов до двоповерхового ліжка нижнім з написом на стінці “Юрій” і верхнім “Іван”.
Він сів на нижнє і розлігся, все ще тримаючи перед собою той папірець.
#2171 в Молодіжна проза
#888 в Підліткова проза
#2030 в Детектив/Трилер
#707 в Трилер
Відредаговано: 19.11.2021